КООПТАЦІЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА У СХІДНІЙ ЄВРОПІ: КЕЙСИ УГОРЩИНИ ТА ПОЛЬЩІ


DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2026.100.3.254-269

Denys Ratushnyi

Анотація


Стаття присвячена аналізу взаємодії між державою і громадянським суспільством у Східній Європі на прикладах Угорщини (2010–2026) та Польщі (2015–2023). Кооптація визначається як цілеспрямована стратегія керівної еліти країни, направлена на отримання контрольованого громадянського суспільства шляхом використання легальних обмежень, адміністративного і неформального тиску, впливу на фінансування, контролю над медіа та інформаційних кампаній. Виявлено, що в основі кооптації лежить поділ учасників громадянського суспільства на бажаних, прийнятних і небажаних, до яких застосовуються різні правила гри у політичній системі.
Встановлено, що спільним у кейсах Угорщини та Польщі є набір інструментів кооптації, зокрема використання право-популістської та націоналістичної ідеології, створення державних інституцій для централізованого впливу на фінансування громадянського сектора, обмеження доступу небажаних акторів до ухвалення рішень і консультацій. Водночас відмінним є ступінь реалізації інструментів кооптації та принцип поділу на бажаних, прийнятних і небажаних акторів: в кейсі Угорщині діє принцип лояльності актора до керівної еліти та її економічних інтересів, натомість в кейсі Польщі домінує принцип ідеологічно відповідності актора, який буде бажаним, навіть якщо не пов’язаний напряму з економічними інтересами керівної еліти.
У результаті відмінності у здійсненні стратегії кооптації в означених кейсах пояснено різницею у внутрішній організації керівної еліти. В Угорщині 2010–2026 років керівна еліта була представлена організованою клептократичною групою з переважанням неформальних зв’язків, тоді як Польщу 2015–2023 вона була представлена консервативно-авторитарною групою, що покладалася на формальні зв’язки.


Ключові слова


громадянське суспільство; політичний режим; дедемократизація; популізм

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Ratushnyi, D. M. (2025). Hromadyanske suspilstvo yak predmet politolohii: klasychni interpretatsii ta instytutsiino-merezheve bachennia. Ukrainskyi polityko-pravovyi dyskurs, 12. 19 p. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.15743258

Kopecký, P. & Mudde, C. (2003). Civil society, uncivil society and contentious politics in post-communist Europe. In Uncivil Society: Contentious Politics in Post-Communist Europe. London, Routledge. 184 p.

Ratushnyi, D. M. (2024). Politychnyi rezhym Uhorshchyny: vid partokratii do elektoralnoi avtokratii ta orhanizovanoi kleptokratii. Politychne zhyttia, 2, 116–123. DOI: https://doi.org/10.31558/2519-2949.2024.2.15

Magyar, B. (2016). Post-Communist Mafia State: The Case of Hungary. Budapest: Central European University Press. 336 p.

Markowski, R. (2019). Creating Authoritarian Clientelism: Poland After 2015. Hague Journal on the Rule of Law, 11(1),111–132. DOI: https://doi.org/10.1007/s40803-018-0082-5

Madlovics, B. & Magyar, B. (2023). Kaczyński's Poland and Orbán's Hungary: Different Forms of Autocracy with Common Right-Wing Frames in the EU. Journal of Right-Wing Studies, 1(1), 2–36. DOI: https://doi.org/10.5070/RW3.1496

Tworzecki, H. (2019). Poland: A Case of Top-Down Polarization. The ANNALS of the American Academy of Political and Social Science, 681(1), 97–119.

Hungary 2022 Civil Society Organization Sustainability Index. USAID, FHI 360, ICNL (2023). Washington, D.C. Retrieved from: https://storage.googleapis.com/cso-si-dashboard.appspot.com/Reports/CSOSI-Hungary-2022.pdf

Poland: Use of «anti-Russian» laws to restrict civic space. OMCT (2023). Paris. Retrieved from: https://www.omct.org/en/resources/statements/poland-use-of-anti-russian-laws-to-restrict-civic-space

Civic Space Report 2025: Hungary. European Civic Forum (2025). Retrieved from: https://civic-forum.eu/wp-content/uploads/2025/06/Civic-Space-Report-2025-Hungary.pdf

Civic Space Report 2023: Poland. European Civic Forum (2023). Retrieved from: https://civic-forum.eu/wp-content/uploads/2023/03/Civic-Space-Report-2023-POLAND-European-Civic-Forum.pdf

Poland 2022 Civil Society Organization Sustainability Index. USAID; FHI 360; ICNL (2023). Washington, D.C. Retrieved from: https://www.isp.org.pl/en/publications/2022-civil-society-organization-sustainability-index-1283

Bill, S. (2022). Counter-Elite Populism and Civil Society in Poland: PiS's Strategies of Elite Replacement. East European Politics and Societies, 36(1), 118–140. DOI: https://doi.org/10.1177/0888325420950800

Novakova, N. (2020). Civil Society in Central Europe: Threats and Ways Forward. ReThink.CEE Fellowship, Policy Paper, No. 21. Washington, D.C. Retrieved from: https://www.gmfus.org/sites/default/files/Novakova%2520-%2520Civil%2520Society%2520Central%2520Europe%2520-%252012%2520October_Final.pdf

Bajomi-Lázár, P. (2013). The Party Colonisation of the Media: The Case of Hungary. East European Politics and Societies, Vol. 27, No. 1, 69–89. DOI: 10.1177/0888325412465085

Haraszti ,M. (2020). Viktor Orbán's Propaganda State. Brave New Hungary: Mapping the System of National Cooperation / eds. J. M. Kovács, T. Balazs. Lanham: Lexington Books, 211–225.

Gerő, M., Fejős, A., Kerényi, Sz., &Szikra D. (2023). From Exclusion to Co-Optation: Political Opportunity Structures and Civil Society Responses in De-Democratising Hungary. Politics and Governance, 11(1), 16–27. DOI: https://doi.org/10.17645/pag.v11i1.5883


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.

Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026