СИМВОЛІЗМ СВОБОДИ ЛЮДИНИ В ІСТОРИЧНІЙ ПРОЄКЦІЇ «ЦИФРОВОЇ ДИКТАТУРИ»
DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2026.100.3.48-65
Анотація
У статті здійснюється комплексний соціально-філософський аналіз ризиків застосування можливостей інформаційно-комунікаційних технологій в інтересах певних політичних режимів у контексті реалізації свободи людини як універсального засобу існування суверенної держави у європейському просторі демократичних цінностей.
У ході дослідження обґрунтовано, що сфера публічної політики сьогодні є повністю залежною від системи комунікативних відносин, а мережевий простір стає ареною для жорстких баталій у з’ясуванні конкуруючих позицій держав глобалізованого світу: з одного боку, результатом такого протистояння є можливість політичного укріплення та світового домінування тоталітарних держав на принципах «цифрової диктатури», а з іншого, поява нових форм системної мережевої взаємодії посилює процес суверенізації всіх її учасників, досягається принципово новий рівень соціальної інтеграції між дієвими особистостями, виникають різноманітні форми добровільних міжнародних «союзів», що надає пріоритет формам представницької демократії, принципам верховенства права, спонукає до захисту політико-ідеологічного плюралізму думок та вільного вибору суб’єкта соціальних відносин.
Доведено, що розуміння феномену свободи завжди спирається на багаторівневі пізнавальні структури ціннісно-смислових засад людської діяльності на принципах нелінійного поступу та діалогових моделей осмислення історичних подій, тому практика реалізації свободи волі завжди має ознаки символічного прагнення людини досягти особливого стану гармонійної присутності у реальному світі певного історичного моменту та здійснити бажаний вибір сфери своєї життєдіяльності для реалізації творчих здібностей і задумів, а це стає можливим тільки в умовах панування державних цінностей демократичного простору політичного життя. Підсумовано, що існування унікальної ситуації можливості реалізації свободи волі визначається її самостійною цінністю, а з позиції суб’єкта соціальних відносин його вільно обрана діяльність є завжди спробою раціонального осмислення та реалізації завдань свого повсякденного буття.
Ключові слова
Повний текст:
>PDF
Посилання
Lipkan, V. A. (2024). Derzhavna identychnist: Novyi termin politychnoi ta pravovoi nauky [State identity: A new term in political and legal science]. Rehionalni studii (Regional Studies), 38, 33–40.
Rainie, L., Smith, A., Schlozman, K. L., Brady, H., & Verba, S. (2012). Social media and political engagement. Pew Internet & American Life Project. http://www.pewinternet.org/2012/10/19/social-media-and-political-engagement
Masuda, Y. (1993). Kompiutopiia [Computopia]. Filosofska i sotsiolohichna dumka (Philosophical and Sociological Thought), 6, 36–50.
Herasymova, E. M. (2020). Doktryna realizatsii svobody v demokratychnomu suspilstvi: ideal i realnist [The doctrine of freedom implementation in a democratic society: Ideal and reality]. Visnyk Natsionalnoho Aviatsiinoho Universytetu. Seriia: Filosofiia. Kulturolohiia, 1(31), 5–9.
Huntington, S. P. (1991). The third wave: Democratization in the late twentieth century. University of Oklahoma Press. https://archive.org/details/thirdwavedemocra0000hunt
Žižek, S. (2008). Drazhlyvyi subiekt: vidsutnii tsentr politychnoi ontolohii [The ticklish subject: The absent centre of political ontology]. PPS-2002.
Coopman, T. M. (2011). Networks of dissent: Emergent forms in media based collective action. Critical Studies in Media Communication, 28(2), 153–172. https://doi.org/10.1080/15295036.2010.514934
Castells, M. (2007). Communication, power and counter-power in the network society. International Journal of Communication, 1, 238–266. http://criticaltheoryindex.org/assets/CommunicationPowerandCounter-PowerintheNetworkSociety---Castells-Manuel.pdf
Boichenko, M. I., & Zhyzhko, T. A. (2025). Politychna lehitymatsiia za umov zvorotnoho demokratychnoho tranzytu u dobu shtuchnoho intelektu [Political legitimation under conditions of reverse democratic transit in the age of artificial intelligence]. Politolohichnyi visnyk (Political Science Bulletin), 97, 12–28.
Use of big data and artificial intelligence for calculating the ideological status of party members. (2017). Retrieved from http://digitalpaper.stdaily.com/http_www.kjrb.com/kjrb/html/2017-06/30/content_372603.htm?div=-1
Committee of Ministers of the Council of Europe. (2009). Recommendation CM/Rec(2009)1 of the Committee of Ministers to member states on electronic democracy (e-democracy). https://www.coe.int/t/dgap/democracy/activities/ggis/cahde/2009/RecCM2009_1_and_Accomp_Docs/Recommendation%20CM_Rec_2009_1E_FINAL_PDF.pdf
Krasnopolska, T. M., & Myloserdna, I. M. (2020). Komponenty elektronnoi demokratii v umovakh perekhodu do elektronnoho pravlinnia [Components of e-democracy in the transition to e-governance]. Aktualni problemy polityky (Actual Problems of Politics), 66, 58–64.
Pavlyshyn, L. H. (2013). Volodymyr Vynnychenko: Dosvid neklasychnoho myslennia v istorii ukrainskoi filosofii [Volodymyr Vynnychenko: The experience of non-classical thinking in the history of Ukrainian philosophy]. Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University.
Leoni, B. (1961). Freedom and the law. Nash Publishing. https://cdn.mises.org/Freedom%20and%20the%20Law_4.pdf
Cassirer, E. (1944). An essay on man: An introduction to a philosophy of human culture. Yale University Press. https://monoskop.org/images/1/11/Cassirer_Ernst_An_essay_on_man_An_introduction_1944.pdf
Yurkevych, P. (2000). Istoriia filosofii prava. Filosofiia prava. Filosofskyi shchodennyk [History of philosophy of law. Philosophy of law. Philosophical diary]. Ukrainskyi Svit.
Leoni, B. (1961). Freedom and the law. Nash Publishing. https://cdn.mises.org/Freedom%20and%20the%20Law_4.pdf
Bourdieu, P. (1986). The forms of capital. In J. G. Richardson (Ed.), Handbook of theory and research for the sociology of education (pp. 241–258). Greenwood Press.
Kohan, K. M. (2014). Sotsialni merezhi yak element novoho sotsialnoho seredovyshcha [Social networks as an element of the new social environment]. Mizhnarodnyi naukovyi forum: Sotsiolohiia, psykholohiia, pedahohika, menedzhment, 16, 61–71.
Slyva, A. O., & Yukhymenko, N. F. (2025). Derzhavna identychnist yak unikalnyi resurs polityko-pravovoi stabilnosti [State identity as a unique resource of political and legal stability]. Politolohichnyi visnyk (Political Science Bulletin), 99, 56–78.
Habermas, J. (2000). Struktura peretvorennia u sferi vidkrytosti [The structural transformation of the public sphere]. Litopys.
Valtysson, B. (2012). Facebook as a digital public sphere: Processes of colonization and emancipation. TripleC: Communication, Capitalism & Critique, 10(1), 77–91. https://doi.org/10.31269/triplec.v10i1.312
Berlin, I. (1994). Chotyry ese pro svobodu [Four essays on liberty]. Osnovy.
Zolotar, O. O. (2017). Elektronna demokratiia i tsyfrova dyktatura [Electronic democracy and digital dictatorship]. Informatsiia i Pravo (Information and Law), 4(23), 16–25.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.
Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026