«КОНСЕРВАТИВНА РЕВОЛЮЦІЯ» В ІДЕОЛОГІЧНІЙ ТОПОЛОГІЇ ХХ СТОЛІТТЯ: КОНЦЕПТУАЛЬНО-ПОЗИЦІЙНИЙ АНАЛІЗ

Анотація

Ця стаття доводить, що «консервативна революція» є sui generis феноменом ідеологічного простору ХХ століття: вона принципово не редукується ні до класичного консерватизму, ні до націонал-соціалізму, ні до реакційного охоронництва чи прогресивного утопізму. На матеріалі праць А. Мьоллера ван ден Брука, О. Шпенглера, Е. Юнґера та К. Шмітта із застосуванням категоріально-понятійної історії Р. Козеллека, морфологічної теорії ідеологій М. Фрідена та дискурс-аналітичного підходу Е. Лакло і Ш. Муффа встановлено, що позиційний статус цього феномену визначається специфічною конфігурацією: максимальні значення за осями антилібералізму, децизіонізму та палінгенезу при принципово мінімальному рівні біологічного расизму, що не відтворюється жодною іншою ідеологічною системою епохи. Глибинним метафізичним підгрунтям консервативно-революційного мислення виявляється темпоральна онтологія: відкидання лінійного, прогресивно спрямованого часу на користь циклічного або палінгенетичного, що є відмовою від самої темпоральної форми ліберально-просвітницького проекту, а не лише від його змісту. Аргументовано принципову демаркацію із націонал-соціалізмом: тоді як нацистська антропологія редукувала націю до расово-біологічного субстрату, консервативна революція конституювала її як духовно-культурний організм, що свідчить про різні онтологічні засади і несумісність обох феноменів. В ідеологічній топології ХХ століття консервативна революція займає позицію радикального «третього шляху»: не поміркованого синтезу між консерватизмом і революціонізмом, а їхнього одночасного заперечення. Ця позиційна специфіка зумовлює як широту інтелектуального впливу феномену, так і його принципову ідеологічну амбівалентність як відкритого поля концептуального напруження. В умовах сучасної кризи ліберального конституціоналізму концептуально точне дослідження цього феномену виступає необхідною умовою розуміння сучасних форм неліберального мислення.