ПУБЛІЧНИЙ АУДИТ ЯК ЧИННИК СТІЙКОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню соціальної безпеки держави в умовах криз як багаторівневого стану захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства та держави, що формується і трансформується під впливом воєнних, економічних та соціальних викликів. У центрі уваги – роль публічного аудиту як ключового інструменту демократичного врядування, здатного забезпечувати результативність соціальної політики через підвищення прозорості, підзвітності та раціональності використання публічних ресурсів. Обґрунтовано, що в кризових умовах публічний аудит виконує не лише контрольну, а й стратегічну функцію, сприяючи оптимізації соціальних програм, підвищенню їх адресності та мінімізації втрат ресурсів. На основі аналізу українських і зарубіжних наукових підходів уточнено зміст категорій «соціальна безпека» та «публічний аудит», розкрито основні функції аудиту – оцінювальну, запобіжну, коригуючу, легітимаційну та навчальну – у контексті забезпечення результативності соціальної політики. Окреслено взаємозв’язок публічного аудиту з іншими інструментами зміцнення соціальної безпеки держави в умовах криз, зокрема із системою соціального захисту та страхування, механізмами регулювання ринку праці, програмами подолання бідності, антикорупційними заходами та системами моніторингу соціально-економічних ризиків. Підкреслено, що саме інтеграція аудиторських рекомендацій у процес ухвалення управлінських рішень забезпечує досягнення вимірюваних соціальних результатів і підвищує стійкість соціальної політики держави. Методологія дослідження базується на структурованому огляді літератури й проблемно-орієнтованому синтезі з ілюстраціями практики аудитів у сфері соціальної допомоги, медичних закупівель і пенсійного адміністрування.
Доведено, що впровадження рекомендацій аудиту підвищує адресність соціальних програм, розширює охоплення вразливих груп, зменшує втрати ресурсів і посилює фіскальну стійкість за умови належної інтеграції інформаційних систем та ефективного механізму follow-up. В умовах війни, відбудови та євроінтеграційних реформ для України особливо важливими є аудит ефективності, інтеграція державних реєстрів, розвиток ІТ-аудиту та публічний контроль за виконанням рекомендацій.
Обґрунтовано необхідність реалізації комплексу заходів, що передбачає переорієнтацію аудиту на оцінку результативності та впливу, формування єдиної дата-екосистеми, підвищення професійних стандартів і компетентностей аудиторів, запровадження обов’язкового парламентського контролю за виконанням рекомендацій, а також узгодження аудиторських процедур із оглядами публічних витрат і антикорупційною політикою.