ФІЛОСОФСЬКІ ВИКЛИКИ КУЛЬТУРНОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ЯК МАРКЕР СУЧАСНОЇ КУЛЬТУРНОЇ ПОЛІТИКИ

Анотація

У статті культурна глобалізація інтерпретується як багатовимірне філософське явище, що змінює аксіологічні основи сучасної культури. Актуальність теми випливає з необхідності розуміння глобалізації не лише як соціокультурного, а й як етичного та антропологічного виклику. Метою дослідження є аналіз філософських викликів, породжених культурною глобалізацією, та інтерпретація їхнього впливу на логіку та ціннісні основи сучасної культурної політики. На основі праць Ентоні Гідденса, Ульріха Бека, Зигмунта Баумана, Арджуна Аппадурая, Хомі Бхабхи та інших мислителів показано, що глобалізація є не лише соціокультурним процесом, а феноменом, що призводить до глибокої трансформації способу культурного буття. Методологічна база поєднує герменевтичний, порівняльний та аксіологічний підходи, що інтегрують філософію культури, політичну філософію та культурну антропологію. У дослідженні стверджується, що глобалізація виходить за межі процесів інтеграції та функціонує як моральний простір. Культурна політика інтерпретується як практичне втілення філософської рефлексії та маркер гуманістичної зрілості, що розкриває здатність суспільства до діалогу без втрати ідентичності. Український контекст ілюструє відкритість до глобальної комунікації, перетворюючи культурну дипломатію на форму етичного самовираження. Зроблено висновок, що культурна глобалізація діє як критерій сучасної культурної політики, оголюючи її аксіологічну узгодженість, етичну спрямованість та рівень філософської самосвідомості.