СУЧАСНИЙ НАУКОВИЙ ДИСКУРС ПОЛІТИЧНОЇ ЕЛІТОЛОГІЇ: НАПРЯМКИ МЕТОДИЧНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЙ


DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.96.118-128

Serhii Stavchenko, Valerii Kremena

Анотація


Досліджено розвиток виокремлення субдисциплінарних та міждисциплінарних дослідних напрямків, які уточнюють зміст і статус сучасних політичних еліт. Звернуто увагу на питання оптимізації дослідного процесу формування національних еліт в контексті відстоювання національних інтересів та європейської інтеграції. Виявлено особливості сучасного фахового дискурсу стосовно стану та трансформацій політичних еліт має класичні та інноваційні складові. Обґрунтовано концептуальний зсув у дискурсі, який змінює розуміння елітарного управління та демократії у ХХІ столітті. Розкрито значення фахового дискурсу щодо співвідношення традиційних та інноваційних еліт, яке порушує питання предметних сфер, серед яких політичні практики здійснення влади, формування політичних інституцій, репрезентативність суспільства тощо. Показано специфіку сучасного наукового дискурсу щодо трансформації еліт, яка спирається на інноваційні методологічні основи, що дають змогу отримати валідну наукову інформацію з цифрового публічного середовища. Виявлено, що медіаактивність також надає багато даних для оцінки розвитку політичних еліт. Доведено, що до найважливіших методологічних інновацій сучасної елітології належить мережний (network) аналіз. Він дозволяє дослідникам візуалізувати зв'язки між елітами в різних суспільних секторах. Проаналізовано значення цифрових методів аналізу статистичних даних і публічної інформації, які змінили фокус оцінки функціонування еліт. Відображено значення інтеграції поведінкових та психологічних структурних основ елітотворення. Для сучасної України обґрунтовано актуалізацію проблеми технократичних еліт, які здійснюють вплив на оптимізацію традиційних політичних структур.

Ключові слова


елітологія; політичний дискурс; спроможність еліт; консенсус еліт; національна еліта

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Bottomore T. (1993). Elites and Society (2nd ed.). Routledge, 456.

Reeves, A. & Friedman, S. (2024). Born to Rule. The Making and Remaking of the British Elite. Harvard. URL: https://www.hup.harvard.edu/file/feeds/PDF/9780674257719_sample.pdf (in English)

Obermayer, B., Obermaier, F. (2016). The Panama Papers: Breaking the Story of How the Rich and Powerful Hide Their Money. Oneworld Publications, 384.

Mills, C. W. (1956). The Power of the Elite. Oxford University Press. URL: http://www.edarcipelago.com/boxpdf/C.%20Wright%20Mills-The%20Power%20Elite.pdf

Domhoff, G. W. (2014). Who Rules America? The Triumph of the Corporate Rich (7th ed.). McGraw-Hill. URL:https://www.kropfpolisci.com/corporate.power.domhoff.pdf

Chang, HC. H. & Fu, F. (2021). Elitism in mathematics and inequality. Humanities and Social Sciences Communications, 8, 7. URL:https://doi.org/10.1057/s41599-020-00680-y

Grimmer, J., Stewart, B. M. (2013). Text as data: The promise and pitfalls of automatic content analysis methods for political texts. Political Analysis, 21(3). 267–297.

Li, J., Yin, Y., Fortunato, S., & Wang, D. (2020). Rethinking the Scientific Elite: Models of Productivity, Collaboration, Authorship, and Influence. URL:https://philarchive.org/archive/LISER-2.

Tetlock, P. E. (1998). Close-call counterfactuals and belief-system defenses: I was not almost wrong but I was almost right. Journal of Personality and Social Psychology, 75(3), 639–652.

Kelman, M. & Krystyniak, M. (2020). Rol elity u formuvanni movnoho chynnyka,iak odnoho iz kliuchovykh osnov rozbudovy derzhavy. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Seriia: «Iurydychni nauky».№ 3 (27). URL:https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2020/nov/22506/11.pdf (in Ukrainian).

Bourdieu, P. (1996). The State Nobility: Elite Schools in the Field of Power (L. C. Clough, Trans.). Stanford University Press. 246.

Bukodi, E. & Goldthorpe, J. H. (2023). Variation in the social composition of the UK academic elite: The underlay of the two – or three –cultures? Onlinelibrary Wiley. URL:https://onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1111/1468-4446.13154

Mungiu-Pippidi, A. (2015). The Quest for Good Governance: How Societies Develop Control of Corruption. Cambridge University Press, 368 p.

The palgrave handbook of political elites. Edited by H. Best and J. Higley. (2018). URL:https://content.e-bookshelf.de/media/reading/L-10466024-e38538771b.pdf

Hoffmann-Lange, U. (2018). Theoretical typologies of political elites. In book: The Palgrave Handbook of Political Elites, 53-68.

Khan, S. R. (2012). The sociology of elites. Annual Review of Sociology, 38, 361–377.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.

Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026