ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ВИКЛИКИ КРАЇН ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ ЗА АДМІНІСТРАЦІЇ Б. ОБАМИ В США
DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.95.261-273
Анотація
Стаття присвячена поглибленню тенденцій впливу США на країни Латинської Америки та Карибського басейну. Латинська Америка в торговельно-економічному та фінансовому відношенні виявляється все більш «затиснутою» між США та Китаєм, на частку яких припадає більше половини всього товарообігу країн Латинської Америки, а також найважливіша частина інвестицій та кредитних ресурсів, що надходять у регіон. Ця обставина має сильний вплив на структуру та спрямованість зовнішньоекономічних зв’язків та зовнішньополітичних контактів.
Окреслено суттєві розходження в найближчому майбутньому зовнішньої політики країн Латинської Америки як визначення дій між США та Китаєм, які втягуються у гібридну війну за домінування у світовій економіці та торгівлі. Представлено перспективний дослідницький вектор громадської думки латиноамериканців щодо розв’язання торгових воєн та інших видів американо-китайського протистояння може завдати шкоди розвитку світової економіки та завдати шкоди найважливішим інтересам регіону, що критично залежить від міжнародних товарних та фінансових ринків.
Зазначено, що головним завданням є диверсифікація міжнародних зв’язків латиноамериканських держав, розширення кола їхніх економічних та політичних партнерів. Тільки таким чином можна послабити гіперзалежність Латинської Америки від США та КНР, а також подолати негативні наслідки протекціоністської політики і торгових воєн, ініційованих адміністрацією США. Обґрунтовано, що діяльність має дипломатичний і стратегічний характер. Великобританія і Німеччина традиційно присутні в регіоні, поглиблюють економічні, торговельні, інвестиційні зв’язки із країнами Латинської Америки. Іран вперше зблизився з регіоном, розвиваючи зв’язки з Венесуелою. Досліджено особливості політики ЛАКБ щодо відновлення після затяжного спаду економічної активності. Після скорочення за два роки показників в 2016 р., відбулося розширення в 2017 р. і продовжуло відновлюватися у 2018 р. Аргументовано, що, що регіон стикався з невизначеністю, яка витікала з зовнішніх чинників, які могли підірвати зростання.
Ключові слова
Повний текст:
>PDF
Посилання
Schandeler, Nadia (2013, november). UNASUR y el Consejo de Defensa Suramericano. Retos y desafíos cap una política de defensa común para region, Centro Argentino de Estudios Internacionales, Programa Integración Regional, Argentina
Malamud, Carlos (2014). The TTIP and MERCOSUR, in in Roy, Joaquín and Roberto Domínguez (eds.) The Transatlantic Trade and Investment Partnership between the European Union and the United States, Miami-Florida European Union Center Jean Monnet Chair-Argentine Council of Foreign Relations (CARI), Buenos Aires, 173-183.
Soriano, Juan Pablo (2007). Brasil en la política exterior de México: la búsqueda de una relación más dinámica (ARI), Real Instituto Elcano, ARI Nº 94/2007-12/09/2007. Available at: http://www.realinstitutoelcano.org/wps/portal/rielcano/contenido?WCM_GLOBAL_CONTEXT=/ elcano/elcano_es/zonas_es/ari94-2007.
Orozco Gutiérrez Stefania. (2013). Analisis comparado del uso de los codis geopolíticos empleados por México y Brasil en su posicionamiento como líderes regionales. Periodo 2004-2010, Facultad de Relaciones Internacionales, Universidad Colegio Mayor de Nuestra Señora del Rosario, Bogotá, Colombia, 127 р.
Serbin, Andrés (2014). Atlántico vs. Pacífico?: Mega-acuerdos e implicaciones geo-estratégicas para América Latina y el Caribe, en Anuario de la Integración Regional de América Latina y el Caribe, No. 10, Coordinadora Regional de Investigaciones Económicas y Sociales, Buenos Aires, Argentina, 188 р.
Izquierdo, A. & Talvi E. (2011). One Region,Two Speeds?: Challenges of the New Global Economic Order for Latin America and the Caribbean, Inter-American Development Bank, Washington, DC, 98 р.
Ahmed, S., Appendino M. & Ruta M. (2015). “Depreciations without exports? Global value chains and the exchange rate elasticity of exports”. World Bank Policy Research Working Paper, No. 7390, World Bank Group, Washington, DC, http://documents.worldbank.org/curated/ en/689841468189545684 /Depreciations-withoutexports-global-value-chains-and-the- exchange-rate-elasticity-ofexports.
Giordano, P. (co-ordinator) (2016). Trade and Integration Monitor 2016: Downshifting: Latin America and the Caribbean in the New Normal of Global Trade, Inter-American Development Bank, Washington, DC, 58 р.
Giordano, P., Ramos А. & Michalczewsky K. (2017). Trade Trend Estimates: Latin America and the Caribbean, 2017 Edition update 1Q, Inter-American Development Bank, Washington, DC, 212 р.
OECD/ECLAC/CIAT/IDB (2017). Revenue Statistics in Latin America and the Caribbean 2017, OECD Publishing, Paris, 231 р.
ECLAC (2017), Foreign Direct Investment in Latin America and the Caribbean 2017, Economic Commission for Latin America and the Caribbean, Santiago, http://repositorio.cepal.org/bitstream/handle/11362/41047/1/S1700070_en.pdf
Avendano, R., Melguizo A. & Miner S. (2017). Chinese FDI in Latin America: New Trends with Global Implications, Atlantic Council/ OECD Development Centre, Washington, DC, http://publications.atlanticcouncil.org/china-fdi-latin-america/.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.

Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.
Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026






