ФОРМАЛЬНА ТА НЕФОРМАЛЬНА ЛОГІКА В SPOD ТА VUCA СВІТАХ

Анотація

У статті розглядається становлення і розвиток теорій класичної, некласичної, неформальної логіки та теорії аргументації в контексті концепцій SPOD та VUCA світів. Встановлено, що сучасна формальна логіка (класична та некласична) може виступати моделлю як SPOD світу, так і VUCA світу.
З’ясовано, що засоби класичної логіки завдяки насамперед засадничому принципу двозначності дозволяють описати такі ознаки SPOD світу, як: стійкість, передбачуваність, простота та визначеність. Виявлено, що теорії некласичної логіки, зокрема багатозначної та модальної, вже надають можливості опису VUCA світу з його мінливістю, невизначеністю, складністю та неоднозначністю. Окреслено, що становлення неформальної логіки та теорії аргументації в другій половині ХХ ст. засвідчують перехід від SPOD до VUCA світу, хоча на той час ці акроніми ще не були введені.
Продемонстровано, що розвиток нових підходів у межах сучасного логічного знання в зазначений період був обумовлений двома взаємопов’язаними чинниками: запитами освітнього середовища на нові курси, які б надавали інструментарій для аналізу аргументацій з різних царин, та підвищеною увагою до лідерства в нових умовах, адже керівники мають володіти навичками критичного мислення, що дозволяє мінімізувати ризики в ситуаціях невизначеності VUCA світу. Встановлено, що методика критичних запитань постає вагомим здобутком неформальної логіки та ширше сучасної теорії аргументації, яка дозволяє не лише оцінювати аргументи, а й перевіряти власні на можливу уразливість з боку співрозмовників.