ФІЛОСОФСЬКІ ВИМІРИ ПОНЯТТЯ «ПОЛІТИЧНА ПРОПАГАНДА»: МІЖ ПОЗИТИВІЗМОМ ТА ПСИХОАНАЛІЗОМ


DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2024.92.33-41

Oleksandr Herasymenko

Анотація


Здійснено порівняння двох основних сучасних філософських підходів до аналізу «політичної пропаганди»: позитивістського та психоаналітичного. З’ясовано, що позитивістський підхід, заснований на ідеї об›єктивності та спостережуваності явищ, аналізує політичну пропаганду за допомогою емпіричних методів і статистичних даних. Він прагне виявити закономірності та тенденції поширення та впливу пропагандистських меседжів на масову свідомість. З іншого боку, психоаналітичний підхід звертає увагу на несвідомі та емоційні аспекти політичної пропаганди. Він розглядає пропагандистські техніки як засоби підсвідомої маніпуляції та психологічного контролю, звертаючи увагу на символічні та суб’єктивні аспекти політичної комунікації. Проаналізовано основні принципи кожного підходу, їх теоретичні основи та методологічний інструментарій. Наведено приклади з історії та сучасності, щоб проілюструвати застосування цих підходів до аналізу політичної пропаганди. Обговорюються сильні та слабкі сторони кожного підходу, а також їхній потенціал для розуміння природи та впливу політичної пропаганди в сучасному суспільстві. Виявлено відмінності позитивістського та психоаналітичних підходів до розуміння політичної пропаганди від інших сучасних філософських шкіл. Так, з позиції екзистенціалізму пропаганду можна сприймати як спробу маніпулювати індивідуальним смислом і цінностями, створюючи ілюзію вибору та свободи.

Ключові слова


політична пропаганда; пропаганда; позитивізм; психоаналіз; суспільство; комунікація

Повний текст:

PDF>PDF (English)

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.

Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026