ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВА: НАПРЯМКИ ВЗАЄМОДІЇ


DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2023.90.302-312

Ivan Fedyrko, Olga Kosilova

Анотація


У статті проаналізовано політичний зміст ідеологеми громадянського суспільства, який проявляє себе у двох головних аспектах: по-перше, через обмеження державного впливу на усі сфери життєдіяльності людини; по-друге, через створення і діяльність громадських об’єднань, які допомагають громадянам розв’язувати важливі для них питання у суспільно-політичній площині, захищають громадянина від тиску держави, консолідують суспільство. З’ясовано, що політичність громадянського суспільства виявляється у наявності у ньому таких інститутів, як політичні партії, громадсько-політичні організації, незалежні ЗМІ, органи місцевого самоврядування, через які воно взаємодіє з державою. Завдання та методи діяльності громадянського суспільства та держави істотно відрізняються. Головним завданням демократичної держави є забезпечення загальнонаціональних інтересів, натомість пріоритетом громадянського суспільства є захист приватних, індивідуальних, групових та загальних інтересів громадян. З’ясовано, що відмінності у цілях призводять до певних суперечностей, а тому при співробітництві громадянського суспільства і держави перманентні конфлікти між ними так само природні, як вибір людиною стратегічних і тактичних цілей, засобів їхнього досягнення, знаходження компромісу і оптимального стану бажань та можливостей. Функціональним проявом громадянського суспільства слід вважати таку діяльність його інститутів, яка спрямована на утвердження і захист його головних цінностей, впровадження та оптимізацію інституційних механізмів демократії, а також політико-правових засад її відтворення та вдосконалення.

Ключові слова


правова держава; громадянське суспільство; права і свободи громадян; політичні функції

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Dahrendorf, R. (1990). The road to freedom: democratization and its problems in Eastern Europe. Questions of philosophy, no 9, 73–75. [in Russian].

Social reforms and formation of civil society in Ukraine. (2018). Kyiv: UASU, Vol. 1, 423 p. [in Ukrainian].

Mazur, O. (2006). Institutes of civil society as a factor in the modernization of the electoral system. Political Management, No. 5, 53–65. [in Ukrainian].

Kolodiy, A. (1999). The concept of civil society: the problem of consistency of theoretical approaches and empirical models. Lviv: Lviv National University named after I. Franko, 384 p. [in Ukrainian].

Kresina, I. (2006). Civil society and the problem of people’s rule in Ukraine. Scientific notes. Zb-k. Kyiv: IpiEND, 36–48. [in Ukrainian].

Shchedrova, G.P. (2004). Civil society: aspirations and realities. Scientific notes. Zb-k. — Kyiv: IpiEND, 234–246. [in Ukrainian].

Babkin, V.D. (1996). Ukraine is on the way to civil society and the rule of law. Civil society and entrepreneurship in Ukraine: problems and ways of development. Kyiv, 27–36. [in Ukrainian].

Shlyakhtun, P.P. (2002). Political science (theory and history of political science). Kyiv: Lybid, 576p. [in Ukrainian].


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.

Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026