СИСТЕМНІСТЬ УКРАЇНОЗНАВСТВА І КОНСОЛІДАЦІЯ НАЦІЇ: ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ ДИСКУРС


DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2022.89.12-28

Valentyn Krysachenko (Крисаченко Валентин Семенович)

Анотація


Наукове українознавство об’єктом свого вивчення має Україну як системну цілісність у просторі і часі. Сукупність знань про Україну складає емпіричну підвалину, теоретичні узагальнення створюють її евристичний образ і дозволяють створювати прогностичні моделі розвитку. Залежно від поставленої мети та інструментарію їх тлумачення, використання такого знання вкладається в наступні базові конструкти: 1) догматизм, 2) еклектика, 3) системність і 4) синергія. Системність дозволяє диференціювати об’єкт пізнання (України) на окремі предмети і, таким чином, всебічно вивчати її різнобічно у найважливіших вимірах буття. Синергізм спрямований на поєднання предметного знання про ті чи інші особливості об’єкта пізнання в цілісну картину про нього. Саме в подібному напрямку і полягає головний вектор розвитку сучасного українознавства. Нагромаджений обшир об’єктивних знань про Україну відіграє креативну роль у формуванні національної свідомості та розбудові громадянського суспільства. В умовах повномасштабної російсько-української війни саме консолідація продуктивних сил держави виступають запорукою її незалежності та суверенітету.

Ключові слова


Україна; українознавство; системність; російсько-українська війна; консолідація українського суспільства

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Constitution of Ukraine. (2006). Official publication. Kyiv: Ministry of Justice of Ukraine. 124 p. [in Ukrainian].

Krysachenko, V.S. (1997). Ukrainian studies: Textbook-guide: In 2 books. Book 1 / Foreword by P.P. Kononenko Kyiv: Lybid, 1996. 352 p. Book 2. Kyiv: Lybid. 464 p. [in Ukrainian].

Tolochko, P.P. ( 2018). Ukraine between Russia and the West: historical and journalistic essays. St. Petersburg: SPbGUP. 592 p. [in Russian].

Vernadsky, V.I. (1988). The Ukrainian question and the Russian public / Publication of Vyacheslav Bryukhovetskyi, translated from Russian. Natalky Bilotserkivets/ Young Guard. No. 50. P. 3. [in Ukrainian].

Doroshenko, D. (1993). Development of the science of Ukrainian studies in the 19th and early 20th centuries. and its achievements. Ukrainian culture: Lectures edited by Dmytro Antonovych. Kyiv: Lybid. P. 26–39. [in Ukrainian].

Rebet, Lev. (1951). Formation of the Ukrainian nation. Munich: «Modern Ukraine» Publishing House. 59 p. [in Ukrainian].

History of Ukrainian studies: education. means (2011); under the editorship P.P. Kononenko Kyiv: Akademvyda,. 512 p. [in Ukrainian].

Mazepa, I. (1950). Ukraine in the fire and storm of the revolution. 1917–1921. Part one. Central Council — Hetmanship — Directory. [B.m. ]: Prometheus Publishing House,. 210 p. [in Ukrainian].


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.

Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026