КОМУНІКАТИВНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ В ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКОМУ ВИМІРІ

Анотація

Актуальність статті зумовлена необхідністю осмислення еволюції розуміння сутності комунікативної політики держави як ключового інструменту її взаємодії із суспільством. Комунікативна політика держави грає ключову роль у виробленні загальних стратегій суспільного розвитку, здійснює вплив на формування громадської думки, характер регулювання політичних процесів, особливості побудови комунікації між державою та суспільством. Дослідження трансформації концепцій комунікативної політики обумовлюється також необхідністю суттєво покращити методологічні аспекти вибудовування моделей взаємовідносин між державою та суспільством з метою досягнення цілей і реалізації функцій державної політики з урахуванням цілей та інтересів суспільства.
Дослідження комунікативної політики держави має велику історію починаючи з часів античності й закінчуючи сьогоденням. Основним центром розгляду цього питання є визначення співвідношень держави та суспільства, а також комунікативних інструментів налагодження зв’язків між ними. Вирішення теоретичних та прикладних питань комунікації держави та суспільства стосується змін у сфері вибудовування державних інституцій і громадянського суспільства.
Комунікативна політика держави може бути описана як складна система комунікації між державою та суспільством, метою якої є досягнення балансу між державно-політичними та соціально-гуманітарними інтересами сторін. Основною тенденцією у розумінні сутності комунікативної політики держави є перехід від контролюючої моделі взаємовідносин між державою та суспільством до консенсусної, осмислення комунікативних засобів як базових умов поєднання державно-політичних та соціально-орієнтованих цілей державної політики. Ефективна модель комунікативної політики держави, таким чином, можлива лише в умовах прозорих і демократичних відносин між державою і громадянським суспільством.