МИСТЕЦТВО ЯК ГЕНЕРАТОР СВІТОГЛЯДНИХ ВЗІРЦІВ
DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2026.100.2.117-130
Анотація
У статті здійснено комплексний філософський аналіз мистецтва як генератора світоглядних взірців та одного з ключових механізмів формування смислових, аксіологічних і поведінкових орієнтирів суспільства. Обґрунтовано, що мистецтво виконує не лише естетичну чи комунікативну функцію, а й постає потужним інструментом ідейного впливу, символічної демаркації та світоглядного конструювання соціальної реальності. Доведено, що навіть за відсутності прямого авторського наміру мистецький твір апріорі формує систему ціннісних координат, провокує переосмислення усталених смислів і стимулює світоглядну самоідентифікацію людини.
Особливу увагу приділено символічній природі мистецтва та механізмам функціонування художнього образу як засобу трансляції культурних кодів, ментальних установок і соціокультурних міфологем. Проаналізовано взаємозв’язок мистецтва, символу, ментальності та міфу, а також виявлено специфіку їхнього впливу на формування колективного світосприйняття. На основі аналізу творчості Рафаеля, Леонардо да Вінчі, Пабло Пікассо, Вінсента ван Гога та інших митців показано, що інтерпретація мистецьких творів значною мірою залежить від конкретно-історичного, культурного й аксіологічного контексту.
Окремо обґрунтовано, що мистецтво і мораль утворюють два автономних, але взаємопов’язаних духовних світи, взаємодія яких визначає межі творчої свободи, суспільної відповідальності та ціннісної орієнтації художньої діяльності. Зроблено висновок, що мистецтво є не лише відображенням суспільних процесів, а й активним чинником духовного, культурного та світоглядного переформатування людини і соціуму.
Ключові слова
Повний текст:
>PDF
Посилання
Kohut, O. V. (2025). Art as a socio-cultural phenomenon: content-functional challenges of the present. Culturological Almanac. No. 1, 207–214. [in Ukrainian]
Taine, H. (2017). The Philosophy of Art. CreateSpace Independent Publishing Platform. 76 р.
Graham, G. (2005). Philosophy of the Arts: An Introduction to Aesthetics. Routledge. 288 р.
Bourdieu, P. & Darbel, A. (1966). L'amour de l'art: les musées d'art européens et leur public. Editions de Minuit. 251 р.
Carroll, N. (1999). Philosophy of Art: A Contemporary Introduction. Routledge. 288 р.
Neill, A. & Ridley, A. (1994). The Philosophy of Art: Readings Ancient and Modern. McGraw-Hill Humanities. 592 р.
Cosgrove, D. (1998). Social Formation and Symbolic Landscape. University of Wisconsin Press. 293 p.
Slyvinsky, A. (2024). Sociocultural interaction as a factor in the evolution of humanity. Higher Education of Ukraine. No. 2, 14–27.
Hidden Symbols of Still Live Paintings | Vanitas! URL: https://www.youtube.com/watch?v=xUpwenYB5eE.
Kohut, O. (2025). The symbolic sphere as an ontological resource of art. Higher Education of Ukraine. No. 1, 100–106.
Dutch still lifes: symbolism of flowers, animals, fruits. Vanitas still life. URL: https://www.youtube.com/watch?v=YDTxR_H9ebk.
Symbolism in Frida Kahlo's art: What did she hide in her paintings? URL: https://www.youtube.com/watch?v=MSfOs4Ke0l8.
Levkulych, V. V. (2018). Justice as a socio-cultural phenomenon: monograph / V. V. Levkulych. Uzhhorod: Helvetica Publishing House, 480 p.
Bourdieu, P. (1993). The Field of Cultural Production: Essays on Art and Literature. Polity Press. 336 р.
Davymuka, S. (2021). The ecosystem of art: scientific principles of formation and modern practices: monograph / State Institution "Institute of Regional Studies named after M. I. Dolishnyi NAS of Ukraine". Lviv, 581 p.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.

Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.
Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026






