ЩАСТЯ, ДОБРОБУТ І ВИЖИВАННЯ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКА РЕФЛЕКСІЯ УКРАЇНСЬКОГО ДОСВІДУ ВІЙНИ ТА МИРУ В СВІТЛІ ТВОРЧОЇ СПАДЩИНИ УЛАСА САМЧУКА

Анотація

Здійснено соціально-філософське осмислення понять щастя, добробут і благополуччя в українському культурному досвіді війни і миру, проведено порівняльний аналіз довоєнних і воєнних визначень цих понять. Теоретичним підґрунтям даного дослідження стала творча спадщина українського письменника Уласа Самчука, в творчості якого був відображений екзистенційний досвід українців, пережитий в умовах радикальних історичних трансформацій війни та миру. Для аналізу застосовано поєднання герменевтичного, аксіологічного, соціально-філософського та історико-літературного підходів, що дозволило розкрити взаємозв’язок між індивідуальним і колективним українським досвідом в умовах війни та миру. Додатково було задіяно методи текстуального й порівняльного аналізу для розгляду основних культурних моделей добробуту та елементів екзистенційної філософії, що допомогло визначити граничні стани людського буття, які виникають у воєнні й повоєнні періоди. Зазначено, що творча спадщина У. Самчука є важливим внеском в український культурний простір, адже в творах письменника добробут постає не лише як матеріальна категорія, а ще й як соціально обумовлений стан, щастя показане як екзистенційна категорія, а поняття виживання складає основу людського існування в тих умовах до яких призводять історичні катастрофи. Показано, що основних трансформаційних змін поняття щастя та добробуту зазнають саме в період війни, коли щастя пов’язується з виживанням, безпекою, збереженням ідентичності та солідарністю, а головний акцент зміщується від індивідуального до колективного благополуччя, від стабільного життя до боротьби за виживання. Встановлено, що український травматичний досвід війни змінив сприйняття екзистенційного виміру добробуту, поняття щастя набуло нових форм, які проявились у стійкості, гідності й здатності до відновлення. Наголошено на тому, що творчий спадок У. Самчука став важливим джерелом осмислення сучасного українського досвіду війни, він дозволив по новому переглянути трансформації цінностей, які тривалий час відбувались в українській культурній традиції, в якій добробут був нерозривно пов’язаний з працею, моральністю та з колективним буттям.