КОНЦЕПЦІЯ ГАРОЛЬДА ЛАССВЕЛА ЯК ТЕОРЕТИЧНА ОСНОВА ПОЛІТИЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ МІЖ ДЕРЖАВОЮ ТА ГРОМАДЯНСЬКИМ СУСПІЛЬСТВОМ
DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2026.100.1.213-229
Анотація
У статті здійснено комплексний аналіз політичної комунікації Гарольда Лассвела як теоретичної основи взаємодії державної влади та громадянського суспільства. Проаналізовано структурні елементи класичної моделі комунікації Г. Лассвела, визначено її евристичний потенціал та можливості застосування в сучасних політичних процесах. Обґрунтовано значення цієї концепції для аналізу інформаційних процесів, політичного впливу та формування суспільної думки, а також можливості забезпечення ефективного діалогу між владними інституціями та громадськістю.
У дослідженні значну увагу приділено вивченню структурних елементів комунікації, визначених Г. Лассвелом. Основний акцент зосереджений на аналізі таких основних елементів комунікації, як комунікатор, повідомлення, канали передачі інформації, аудиторія та ефект впливу. Це зумовлено тим, що зазначені елементи допомагають визначити аналітичні межі механізмів дослідження інформаційного впливу, політичної мобілізації, до того ж вони сприяють формуванню суспільної думки в контексті функціонування сучасного демократичного суспільства. Проаналізовано роль держави як ініціатора політичних повідомлень і громадянського суспільства, як активного реципієнта та учасника комунікаційного процесу.
Значна увага в даному дослідженні була приділена аналізу таких функцій масової комунікації, як спостереження за соціальним середовищем, координація суспільних процесів, передача соціокультурного досвіду, які тісно переплітаються в працях Г. Лассвела із вивченням такого явища як пропаганда. Обґрунтовано значення вказаних функцій для забезпечення стабільності політичної системи, а також ефективного зворотного зв’язку між владою та громадянами. Зроблено висновок про те, що модель Г. Лассвела є універсальною, логічно структурованою й має прикладний характер. Вона залишається актуальною в дослідженні політичної комунікації, проте існує необхідність адаптування її до тих змін, які спостерігаються в сучасному інформаційному суспільстві. Така адаптація до сучасних реалій класичної моделі Г. Ласвела, сприятиме розширенню можливостей у дослідженні політичних процесів та вдосконаленню механізмів взаємодії між владою та громадськістю.
Ключові слова
Повний текст:
>PDF
Посилання
Lasswell, H.D. (1930). Psychopathology and Politics. University of Chicago Press, 282 р.
Lasswell H.D. (1948). The structure and function of communication in society. The Communication of Ideas / ed. L. Bryson. New York: Harper & Brothers. URL: https://www.irfanerdogan.com/dergiweb2008/24/12.pdf
Lasswell, Harold D. (1938). Propaganda Technique in the World War. New York: Published by Peter Smith. 328 p. URL: https://peachf.org/images/Comm/PropagandaWorldWarLasswell.pdf
Bruce Lannes Smith, Harold D. Lasswell, аnd Ralph D. Casey. (1946). Propaganda, Communication and Public Opinion. A Comprehensive Reference Guide. Princeton:т Princeton University Press. URL: https://api.pageplace.de/preview/DT0400.9781400878642_A26060613/preview-9781400878642_A26060613.pdf
Lasswell, Harold D. (1927). The Theory of Political Propaganda. The American Political Science Review, Vol. 21, No. 3 (Aug., 1927), 627-631. URL: https://www.jstor.org/stable/pdf/1945515.pdf
Lasswell, Harold D. (1928). The Function of the Propagandist. International Journal of Ethics, Vol. 38, No. 3 (Apr., 1928), pp. 258-268. URL: https://www.jstor.org/stable/pdf/2378152.pdf?refreqid=fastly-default%3Aae70656341d7888b0c8fe66dcdb8fb5f&ab_segments=&initiator=&acceptTC=1
Akaiomova, A. (2011). Politychna komunikatsiia yak protses vzaiemodii politychnykh subiektiv. Politychnyi menedzhment, 1, 87-91. URL: https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/08/akaiomova_politychna.pdf [in Ukrainian].
Pronoza, I.I. (2021). Rol politychnykh komunikatsii u suchasnomu informatsiinomu prostori. Politykus, 3, 75-80. URL: https://doi.org/10.24195/2414-9616.2021-3.12 [in Ukrainian].
Kostyniuk, O.Iu. (2026). Stanovlennia teorii komunikatyvnoi dii Yurgena Habermasa. Visnyk humanitarnykh nauk, (16). URL: https://doi.org/10.5281/zenodo.18837489 [in Ukrainian].
Khabermas, Yurhen. (1996). Komunikatyvna diia ta dyskurs – dvi formy povsiakdennoi komunikatsii. / Per. z nimetskoi Sytnychenko L. Pershodzherela komunikatyvnoi filosofii. Kyiv: Lybid, 84-91. URL: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Habermas.html [in Ukrainian].
Habermas,J. (1989). The Structural Transformation of the Public Sphere. Cambridge: MIT Press. URL: https://arditiesp.wordpress.com/wp-content/uploads/2015/01/habermas_structural_transf_public_sphere.pdf
Luhmann, N. (1995). Social Systems. Stanford: Stanford University Press, 627 p.
Lazarsfeld P.F., Merton R.K. (1948). Mass Communication, Popular Taste and Organized Social Action. The Communication of Ideas. New York, URL:https://sites.temple.edu/stsnetwork/files/2022/01/Mass-Communication-Popular-Taste-and-Organized-Social-Action.pdf
Castells, M. (2009). Communication Power. Oxford: Oxford University Press.https://www.academia.edu/25294841/Manuel_Castells_Communication_Power_2009_
Zachary S. Sapienza, Narayanan Iyer, Aaron S. Veenstra (2015). Reading Lasswell's Model of Communication Backward: Three Scholarly Misconceptions, Mass Communication and Society, 18:5, 599-622. URL: https://doi.org/10.1080/15205436.2015.1063666
Shlemkevych, T. (2024). Politychni komunikatsii v ukrainskomu informatsiinomu prostori. Visnyk Prykarpatskoho universytetu. Seriia: Politolohiia, 1(16). 42-47. URL: https://doi.org/10.32782/2312-1815/2024-2-6 [in Ukrainian].
Shannon, C.E. & Weaver, W. (1949). The mathematical theory of communication. University of Illinois Press.
Lyzanchuk, V. (2015). Psykholohiia mas-media: pidruchnyk. Lviv: LNU imeni Ivana Franka, 420 s. [in Ukrainian].
Rizun, V.V. (2008). Teoriia masovoi komunikatsii: pidruchnyk. Kyiv: Prosvita, 260 s. [in Ukrainian].
Pocheptsov, H.H. (1999). Teoriia komunikatsii. 2-e vyd. dop. Kyiv: Vydavnychyi tsentr «Kyivskyi universytet», 307 s. [in Ukrainian].
Bukanov, H.M. (2025). Politychna komunikatsiia vlady i suspilstva v umovakh voiennoho stanu v Ukraini. Visnyk NTUU "KPI" Politolohiia. Sotsiolohiia. Pravo, 2(66), 72-78. URL: https://doi.org/10.20535/2308-5053.2025.2(66).337624 [in Ukrainian].
Vnuchko, S.M. (2025). Politychna komunikatsiia ta yii menedzhment: evoliutsiia kontseptsii, teoretychni osnovy ta kliuchovi pidkhody. Politolohichnyi visnyk, 94, 178-191. DOI 10.17721/2415-88ІХ.2025.94.178-191 [in Ukrainian].
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.
Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026