ВЗАЄМОДІЯ ШТУЧНОГО ТА ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ЯК ОНТОЛОГІЧНИЙ КОНСТРУКТ СУЧАСНИХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАКТИК
DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.99.152-165
Анотація
Стаття присвячена філософсько-онтологічному аналізу взаємодії штучного та емоційного інтелекту як цілісного конструкта сучасних соціальних практик. Розглянуто штучний інтелект не лише як техніко-інструментальний засіб оптимізації соціальних процесів, а як онтологічний чинник, що трансформує структури соціального буття, раціональності, темпоральності та суб’єктності в умовах цифрової реальності. Особливу увагу приділено осмисленню емоційного інтелекту як фундаментального виміру людської соціальності, пов’язаного з емпатією, моральною відповідальністю та смисловою наповненістю міжсуб’єктної взаємодії. У цьому контексті показано, що саме емоційний інтелект забезпечує збереження гуманістичних засад соціального буття в умовах зростаючої алгоритмізації та автоматизації соціальних практик.
Наголошено на амбівалентному характері моделей взаємодії штучного й емоційного інтелекту в освіті, публічному управлінні та комунікативному просторі. Проаналізовано комплементарну, делегувальну та симулятивну моделі, кожна з яких формує різні онтологічні наслідки для соціальної взаємодії та статусу людської суб’єктності. Підкреслено, що інтеграція емоційно-чутливих алгоритмів відкриває нові можливості підвищення ефективності соціальних сервісів, водночас породжуючи ризики дегуманізації, редукції емпатії та підміни автентичних міжлюдських відносин квазі-емоційною взаємодією з цифровими системами.
Доведено, що взаємодія штучного та емоційного інтелекту є не суто технологічним процесом, а соціально-філософським і цивілізаційним викликом, який потребує збереження пріоритету людської суб’єктності та етичної рефлексії. Аргументовано, що формування гуманітарно орієнтованих стратегій цифрового розвитку можливе лише за умови гармонійного поєднання алгоритмічної раціональності з емоційним інтелектом як онтологічним ресурсом соціальної стійкості, відповідальності та солідарності в сучасному суспільстві.
Ключові слова
Повний текст:
>PDF
Посилання
Razumkov Centre. (2025). Artificial intelligence in Ukraine: Challenges and prospects. https://razumkov.org.ua/images/2025/10/10/2025-AI.pdf
Pizhuk, O. I. (2019). Artificial intelligence as one of the key drivers of the digital transformation of the economy. Economics, Management and Administration, (3(89)), 41-46. https://doi.org/10.26642/ema-2019-3(89)-41-46
Nosenko, E. L. (2012). Emotional intelligence as a form of manifestation of an important component of personal potential-reflective consciousness. Bulletin of Dnipropetrovsk University. Series: Pedagogy and Psychology, 20(18), 116-122.
Lioshenko, O. A. (2012). Specifics of the formation of the concept of “emotional intelligence.” Current Issues of Sociology, Psychology and Pedagogy, (17), 128-134.
Varypaiev, O., Bairamova, O. & Silvestrova, O. (2025). Emotional intelligence and artificial intelligence: A philosophical reflection on subjectivity in cognitive processes. Philosophy and Governance, (2(6)), Article epg0032. https://doi.org/10.70651/3041-248X/2025.2.02
Derevianko, S. P., Prymak, Yu. V. & Yushchenko, I. M. (2020). Artificial intelligence and emotional artificial intelligence as phenomena of modern cognitive psychology. Scientific Notes of the National University of Ostroh Academy. Series: Psychology, (11), 115-119.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.

Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.
Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026






