ПРАВОВИЙ НІГІЛІЗМ ЯК СИМПТОМ ЦІННІСНОЇ КРИЗИ СОЦІАЛЬНОЇ СОЛІДАРНОСТІ В МАСОВОМУ СУСПІЛЬСТВІ
DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.99.92-104
Анотація
У статті здійснено соціально-філософський аналіз правового нігілізму як симптоматичного прояву глибшої ціннісної кризи соціальної солідарності в умовах масового суспільства. Актуальність дослідження зумовлена трансформаціями сучасного соціального порядку, пов’язаними з процесами масовізації, глобалізації та цифровізації, які сприяють зниженню інституційної довіри, уніфікації ціннісних орієнтацій і послабленню інтегративної ролі права. У цьому контексті правовий нігілізм розглядається не як ізольоване правове відхилення, а як індикатор глибших соціокультурних і аксіологічних зрушень.
Методологічною основою дослідження є поєднання соціально-філософського, аксіологічного, феноменологічного та критичного підходів, що забезпечує багатовимірне осмислення правового нігілізму як феномена масового суспільства. У роботі залучено класичні й сучасні філософські та філософсько-правові концепції, які дозволяють розкрити ціннісні, символічні та комунікативні механізми легітимації права і соціальної інтеграції.
Особливу увагу приділено аналізу взаємозв’язку між кризою соціальної солідарності та девальвацією правових цінностей. Показано, що руйнування солідарних зв’язків, зростання соціальної атомізації та відчуження призводять до втрати права як внутрішньо засвоєного ціннісного регулятора соціальних взаємодій. За таких умов право дедалі частіше сприймається як зовнішній примус або інструмент індивідуального захисту, що створює сприятливе підґрунтя для формування нігілістичних установок у правосвідомості.
Проаналізовано еволюцію концепту масового суспільства в соціально-філософській традиції та обґрунтовано тезу про трансформацію суб’єкта права в умовах масовізації та медіареальності. Доведено, що фрагментація соціального досвіду й домінування інструментального мислення підривають морально-ціннісні підстави правопорядку та сприяють зниженню рівня довіри до правових інститутів. Правовий нігілізм інтерпретується як форма соціальної дезінтеграції, що супроводжується відчуженням індивіда від нормативного порядку та спільної відповідальності.
У підсумку обґрунтовано тезу, що подолання правового нігілізму неможливе без відновлення правових цінностей і реконструкції соціальної солідарності як фундаменту правопорядку. Підкреслено обмеженість суто нормативного впливу права в умовах ціннісної кризи та наголошено на значенні правової культури, правосвідомості й публічного дискурсу у відновленні довіри до права. Отримані результати відкривають перспективи подальших соціально-філософських досліджень проблем взаємодії права, цінностей і соціальної інтеграції в сучасному масовому суспільстві.
Ключові слова
Повний текст:
>PDF
Посилання
Liutyi, T. (2002). Nihilizm. Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk / NAN Ukrainy, In-t filosofii imeni H. S. Skovorody; ed. V. I. Shynkaruk et al. Kyiv: Abrys, 425-426.
Yurydychnyi slovnyk-dovidnyk (1996). / ed. Yu. S. Shemshuchenko. Kyiv: Femina, 696 p.
Druchek, O. V. (2009). Pravovyi nihilizm: pidkhody do rozuminnia. Forum prava, No. 2, 140-144.
Bauman, Z.(2000). Liquid Modernity. Cambridge: Polity Press, 240 p.
Beck, U. (1992). Risk Society: Towards a New Modernity. London: Sage Publications, 260 p.
Orteha-i-Hasset, Н. (1994). Bunt mas. Vybrani tvory (transl. from Spanish by V. Burghardt, V. Sakhno, O. Tovstenko). Kyiv: Osnovy, 15-39.
Canetti, E. (1960). Crowds and Power. New York: Continuum, 495 p.
Arendt, Н. (2005). Dzherela totalitaryzmu. Kyiv: Dukh i Litera, 584 p.
Luhmann, N. (2004). Law as a Social System. Oxford: Oxford University Press, 488 p.
Habermas, J. (1996). Between Facts and Norms: Contributions to a Discourse Theory of Law and Democracy. Cambridge, MA: MIT Press, 631 p.
Ricoeur, P. (1995). The Just. Chicago: University of Chicago Press, 356 p.
Kelsen, H. (1967). Pure Theory of Law. Berkeley: University of California Press, 356 p.
Fuller, L. (1964). The Morality of Law. New Haven: Yale University Press, 202 p.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.
Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026