АСИНХРОННІСТЬ ЦІЛЕЙ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ ЯК ВИКЛИК ДЛЯ СТРАТЕГІЧНОГО ПАРТНЕРСТВА

Анотація

У статті проаналізовано роль громадянського суспільства України та Польщі у контексті реалізації завдань стратегічного партнерства, зокрема методом компаративного аналізу досліджено проблему асинхронності їх цілей, яка має причини різної природи, та ускладнює формування єдиного геополітичного простору країн Центральної та частково Східної Європи. Це своєю чергою унеможливлює формування нової архітектури європейської безпеки, що адекватно відповідала б загрозам неоімперської Московії/Росії для Європейського континенту. Доведено, що для Польщі це обмежує її потенціал і перспективи держави, яка марить лідерством у вказаному субрегіону, а для України – спричиняє до появи нових зон напруження із сусідніми державами на західних кордонах, що ускладнює протидію російській агресії, оскільки формує недовіру між громадянами країн та підігрівають обопільне негативне емоційне сприйняття. Узагальнено, що це є приводом для російської пропагандистської машини продукувати деструктивні наративи і руйнувати україно-польський європейський поступ. Наголошено, що такий стан контрастує із концепцією Єжи Гедройця, першочергово з її культурологічною частиною, де проголошуються ідеї польсько-українського порозуміння шляхом створення інтелектуального простору для діалогу між політичним класом та громадянами обох країн.