ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ФІЛОСОФСЬКИЙ І ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЄКТ У СУЧАСНІЙ ЗАХІДНІЙ ТЕОРІЇ
DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.98.26-36
Анотація
У статті здійснено концептуальний аналіз глобалізації як філософського і політичного проєкту в сучасній західній теорії. Обґрунтовано підхід до глобалізації не лише як до соціально-економічного чи технологічного процесу, а як до інтелектуальної парадигми, що формує умови мислення сучасності та визначає трансформацію епістемологічних, онтологічних і нормативних засад західної цивілізації. Показано, що в межах західного дискурсу глобалізація виступає формою саморефлексії модерності, через яку осмислюються межі раціональності, універсалізму та прогресу.
На основі аналізу ключових теоретичних підходів сучасної соціальної філософії та політичної теорії (Е. Гідденс, У. Бек, З. Бауман, Ж.-Ф. Ліотар, Ж. Дельоз, П. Слотердайк, А. Аппадурай, Х. К. Бабха) встановлено, що глобалізація змінює самі координати політичного й культурного буття, переводячи їх у площину мобільності, реляційності та детериторіалізованих форм соціальності. Доведено, що сучасні інтерпретації глобалізації дедалі більше відходять від економічного детермінізму та фокусуються на аналізі трансформацій знання, ідентичності та влади.
У політичному вимірі глобалізація постає як процес переосмислення механізмів впливу та легітимації влади, що проявляється у зсуві від примусу до комунікативних, символічних і культурних форм взаємодії. Показано, що концепції м’якої сили та глобальної комунікації відображають цю зміну парадигми, у якій влада дедалі частіше реалізується через формування смислів і нормативних орієнтирів.
Особливу увагу приділено етичному виміру глобалізації. Обґрунтовано, що в сучасній західній філософії вона розглядається як моральний виклик, пов’язаний з проблемами відповідальності, взаємного визнання та міжкультурного діалогу. У цьому контексті глобалізація інтерпретується як спроба поєднати універсальні претензії раціональності з плюралізмом культурних форм і цінностей. Зроблено висновок, що глобалізація як філософський і політичний проєкт є відкритим, внутрішньо суперечливим процесом, який визначає інтелектуальні горизонти сучасної західної теорії.
Ключові слова
Повний текст:
>PDF
Посилання
Lyotard, J.-F. (1984). The Postmodern Condition: A Report on Knowledge. Manchester University Press.
Giddens, A. (1990). The Consequences of Modernity. Cambridge: Polity Press.
Beck, U. (1992). Risk Society: Towards a New Modernity. London: SAGE Publications.
Deleuze, G., & Guattari, F. (1987). A Thousand Plateaus: Capitalism and Schizophrenia. Minneapolis: University of Minnesota Press.
Sloterdijk, P. (2011). Bubbles: Spheres I – Microspherology. Los Angeles: Semiotext(e).
Bauman, Z. (2000). Liquid Modernity. Cambridge: Polity Press.
Nye, J. S. (2004). Soft Power: The Means to Success in World Politics. New York: Public Affairs.
Appadurai, A. (2005). Modernity at Large: Cultural Dimensions of Globalization. Minneapolis: University of Minnesota Press.
Bhabha, H. K. (1994). The Location of Culture. London & New York: Routledge.
Jonas, H. (2001). Pryntsyp vidpovidalnosti: U poshukakh etyky dlia tekhnolohichnoi tsyvilizatsii. Kyiv: Libra.
Taylor, C. (1992). The Ethics of Authenticity. Cambridge: Harvard University Press.
Nussbaum, M. C. (2015). Political Emotions: Why Love Matters for Justice. Cambridge: Harvard University Press.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.

Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.
Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026






