КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПОНЯТТЯ «ПОЛІТИЧНА КОАЛІЦІЯ» В НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ


DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.97.217-231

Oleg Horai

Анотація


Здійснено комплексний аналіз стану та особливостей наукового осмислення поняття і феномена «політична коаліція» в сучасній політичній науці з виявленням основних теоретичних напрямів, методологічних підходів та дискусійних аспектів у цій проблематиці. Проаналізовано генезис та еволюцію концептуального апарату дослідження політичних коаліцій. Систематизовано існуючі наукові підходи та основні теоретичні школи. Охарактеризовано типологічні підходи до класифікації політичних коаліцій за функціональним, інституційним, темпоральним, ідеологічним та географічним критеріями. Виявлено існування трьох впливових дослідницьких традицій: американської (з акцентом на формальному моделюванні), європейської (з увагою до інституційних аспектів) та української як частини пострадянської (зосередженої на специфіці транзитних демократій). Ідентифіковано ключові проблемні питання сучасного наукового дискурсу, включаючи термінологічну невизначеність, методологічні обмеження та виклики цифрової епохи. Виявлено значну складність та багатоаспектність коаліційних процесів, що вимагає розвитку інтегративних теоретичних підходів. Окреслено перспективи подальшого розвитку теорії політичних коаліцій в умовах трансформації сучасних політичних систем. Зроблено висновки про те, що: еволюція концептуального апарату дослідження політичних коаліцій демонструє поступовий перехід від описових та інституційно-правових підходів до складних формалізованих теоретичних моделей та мультипарадигмального аналізу; новітні тенденції свідчать про зростання методологічного плюралізму та появу альтернативних теоретичних підходів; важливим напрямком є розширення географічної та культурної репрезентативності досліджень через включення досвіду незахідних політичних систем; розуміння механізмів формування та функціонування коаліцій критично важливе для розробки інституційних реформ, підвищення ефективності політичного представництва та забезпечення стабільності демократичних інститутів.

Ключові слова


політична коаліція; теорія коаліцій; політична наука; коаліційна поведінка; дослідницькі традиції; типологія коаліцій; інституціональний аналіз; транзитні демократії; методологічний плюралізм; цифрова епоха

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Max Weber on Rationality in Social Action, in Sociological Analysis, and in Modern Life. URL: https://www.rational-action.com/hello-world/ (access date: 25.06.2025). [in English].

Duverger, M. (1954). Political Parties: Their Organization and Activity in the Modern State. London: Methuen, 439 p. [in English].

Riker, W. H. (1962). The Theory of Political Coalitions. New Haven: Yale University Press, 300 p. [in English].

Gamson, W. A. (1964). Experimental Studies of Coalition Formation. Advances in Experimental Social Psychology, Vol. 1, 81–110. [in English].

De Swaan, A. (1973). Coalition Theories and Cabinet Formations. Amsterdam: Elsevier, 347 p. [in English].

Strom, K. (1990). Minority Government and Majority Rule. Cambridge : Cambridge University Press, 284 p. [in English].

Diermeier, D. & Stevenson, A. (1999). Government Turnover in Parliamentary Democracies. American Political Science Review, Vol. 93, No, 365–379. [in English].

Golder ,S. N. (2006). The Logic of Pre-electoral Coalition Formation. Columbus : Ohio State University Press, 248 p. [in English].

Kopynets, Y. Y. (2021). The Influence of Modern Trends in the Development of Party Systems of the European Union Countries on the Evolution and Functioning of the Party System of Ukraine: Dissertation ... Candidate of Political Science: 23.00.02. Uzhgorod, 269 p. [in Ukrainian].

Kornienko, V.O., Denisyuk, S.G. & Shiyan, A.A. (2009). Modeling Processes in the Political-Communicative Space: Monograph. Vinnytsia: UNIVERSUM-Vinnytsia, 185 p. [in Ukrainian].

Guseva, N. Yu., Filipenko, L. P. & Gerasymovych, V. A. (2024). Political communication in the era of digital technologies: opportunities and risks for democracy. Politicus: scientific journal, No. 5, 24–29. [in Ukrainian].

Steshenko, N. L., Bolotina, E. V. & Chosta, K. S. (2022). Big Data technologies as a system of modern methods of political influence. Regional studios. Uzhgorod: Helvetica Publishing House, Issue 31, 44–48. [in Ukrainian].

Ludva, A. & Dvorovy M. (2022). Digital technologies and the electoral process: EU standards in protection of democratic choice. Analytical report. Kyiv: NGO “Digital Security Laboratory”, 30 p. [in Ukrainian].

Axelrod, R. (1970). Conflict of Interest. Chicago: Markham, 234 p. [in English].

Martin, L. W. & Vanberg G. (2003). Government Formation in Parliamentary Democracies. American Journal of Political Science, Vol. 47, No. 1, 33–50. [in English].

Howard, P. N. & Hussain, M. R. (2013). Digital Media and Political Engagement Worldwide. Cambridge: Cambridge University Press, 256 p. [in English].


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.

Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026