ТРАНСФОРМАЦІЯ МЕДІАНАРАТИВІВ ПРО ЄВРОАТЛАНТИЧНУ ІНТЕГРАЦІЮ УКРАЇНИ
DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.97.263-277
Анотація
У статті здійснено комплексний аналіз трансформації медіанаративів про євроатлантичну інтеграцію України у часовому діапазоні 2000–2025 рр. Показано, що розвиток медійного дискурсу навколо НАТО є відображенням глибинних змін у системі політичної культури, інформаційної політики та суспільної ідентичності України. З’ясовано, як змінювалися комунікативні акценти в українських медіа – від геополітичної риторики «вибору між Сходом і Заходом» до концепції «спільної безпеки» та «інформаційного суверенітету». Показано, що після 2014 р. журналістика безпеки стала центральним чинником формування наративів про НАТО як гаранта миру, а після 2022 р. – як партнера у спільному протистоянні гібридній агресії.
У роботі доведено, що українські медіа виконують функцію не лише ретрансляції, а й конструювання національної ідентичності, у межах якої євроатлантична інтеграція сприймається як стратегія політичного самоствердження. Застосовано міждисциплінарний підхід (інституційний, контент-, дискурс- і порівняльний аналіз), що дозволив узагальнити закономірності зміни комунікативних рамок – від політичної риторики до культурно-ціннісного дискурсу спільної безпеки.
На основі проведеного аналізу виокремлено основні проблеми сучасних медіанаративів: регіональна нерівномірність їх поширення, надмірна офіціалізація державних меседжів, відсутність сталої координації між державними та незалежними ЗМІ, недостатнє використання цифрових платформ і недосконалість системи оцінювання ефективності комунікацій. Запропоновано напрями вдосконалення: формування мережевої взаємодії журналістів і державних комунікаторів, розвиток наративної журналістики, створення системи моніторингу наративів, запровадження євроатлантичних модулів у програми журналістської освіти.
Узагальнено, що трансформація медіанаративів про євроатлантичну інтеграцію є не лише процесом адаптації інформаційного простору до стандартів НАТО, а й елементом демократичної модернізації українського суспільства, який зміцнює його суб’єктність, європейську ідентичність і стійкість у протистоянні гібридним загрозам.
Ключові слова
Повний текст:
>PDF
Посилання
Sashchuk, H. M. (2025). Evolution of strategic communications of Ukraine’s security and defense sector as a tool to counter information threats. Political Life, (3), 103–108.
Antypova, A. (2023). Strategic communications as a component of state information security. Law Journal of the National Academy of Internal Affairs, 13(1), 44–52.
Fisher, W. R. (1987). Human communication as narration: Toward a philosophy of reason, value, and action. Columbia: University of South Carolina Press.
McQuail, D. (2010). McQuail’s mass communication theory (6th ed.). London: SAGE Publications.
Kompantseva, L. (2017). Doctrine of information security of Ukraine: Theoretical and legal foundations. Information and Law, 3(22), 5–12.
Kuts, O. (2019). Strategic communications in the field of security: Ukrainian experience. Information and Law, 3(30), 34–40.
Velhus, V. (2025). Strategic narrative as a component of the U.S. public administration system. Political Studies: Journal of the I.F. Kuras Institute of Political and Ethnic Studies of NAS of Ukraine, 1(9), 62–77.
Snytko, O. S. (2025). Internal and external strategic narratives of Ukraine: Ways of testing ideas. Current Issues of Ukrainian Linguistics: Theory and Practice, Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv, 50, 19–40.
Dubov, D. (2016). Strategic communications: Problems of conceptualization and practical implementation. Strategic Priorities, 4(41), 9–23.
Hrynko, O. (2016). Ukrainian media in conditions of hybrid war: Transformations and challenges. Scientific Notes of the Institute of Journalism, 63, 84–91.
Dilai, A. (2019). Problems of formation of strategic communications of the Ukrainian army in the context of NATO documents. Scientific Notes of the Institute of Journalism, 1(74), 21–29.
Kovalov, A. V. (2025). Political PR in the context of the development of military-political communication. Political Life, (3), 109–113.
Braiyan, Ye. (2025). Media narratives of war: Heroization and journalism of memory. Media Education and Media Literacy, 2(19), 15–27.
President of Ukraine. (2017). Decree No. 47/2017 “On the Doctrine of Information Security of Ukraine”. Official Bulletin of the President of Ukraine. URL: https://www.president.gov.ua/documents/472017-21374
President of Ukraine. (2021). Decree No. 106/2021 “On the establishment of the Centre for Countering Disinformation”. Official Bulletin of the President of Ukraine. URL: https://www.president.gov.ua/documents/1062021-37545
President of Ukraine. (2021). Decree No. 44/2021 “On the Cybersecurity Strategy of Ukraine”. Official Bulletin of the President of Ukraine. URL: https://www.president.gov.ua/documents/442021-36441
Institute of Mass Information. (2024). Freedom of speech in Ukraine in 2023: Final report of IMI. Kyiv: IMI. URL: https://imi.org.ua/monitorings/svoboda-slova-v-ukrayini-u-2023-rotsi-pidsumkovyj-zvit-imi-i55768
NATO. (2009). NATO strategic communications policy. Brussels: NATO HQ. URL: https://www.nato.int/cps/en/natolive/official_texts_75605.htm
NATO. (2017). Military Committee policy on NATO strategic communications. Brussels: NATO HQ. URL: https://www.nato.int/cps/en/natohq/topics_156338.htm
NATO StratCom COE. (2022). War on all fronts: How the Kremlin’s media ecosystem broadcasts the war in Ukraine (pp. 27–45). Riga: NATO StratCom COE. URL: https://stratcomcoe.org/publications/war-on-all-fronts/301
Khylko, M. I., Tovmash, D. A., & Matviichuk, A. V. (2023). Technologies of modeling strategic communications. Interdisciplinary Studies of Complex Systems, 22, 65–74. Kyiv: Mykhailo Drahomanov Ukrainian State University.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.
Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026