ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЯВИЩА “ПРОПАГАНДИ” В СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ
DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.97.51-61
Анотація
У статті аналізується видозміна та інтерпретація явища «пропаганди» у Стародавній Греції у призмі засадничих принципів її розуміння і застосування. Дослідження висвітлює різні форми існування пропаганди у Давній Греції та Єгипті, беручи до уваги основоположні принципи та філософські засади суб’єктів здійснення пропагандистського впливу. Розкрито сутність і зміст явища пропаганди у різних державах Давнього світу. Аналізуються цілі, методи, стратегії і способи здійснення пропагандистського впливу. Наводяться основні філософські традиції та суспільно-політичні діячі які вдавались до використання пропаганди у різних цілях.
Розглянуто чотири основні традиції застосування пропаганди у Давні часи. Афінська традиція характеризується орієнтацією на інтерпретацію власної історії і славетних подій минулого з метою забезпечення респектабельного зовнішньо-політичного іміджу, а також здобуття суспільно-політичної підтримки правлячими елітами. Спартанська традиція, маючи яскраву мілітаристську інституційну базу, основною метою використання пропаганди визначає підвищення морально-психологічного стану суспільства і громадянської свідомості. Чільне місце в даній традиції також займає фактор зовнішньої і внутрішньої безпеки держави. Єгипетська пропаганда спрямовується на возвеличення особистісного культу правителів, а також на формування монументально-архітектурних символів з метою усталення певної самоідентифікації громадської спільноти. Піфагорійська пропаганда як окремий напрям головною метою такого впливу передбачає розвиток і вдосконалення людської та громадської етики і чеснот.
Підкреслюється необхідність подальшого і поглибленого вивчення й дослідження пропаганди у Давній Греції з метою виокремлення її сутності і запобігання примітивізації у розуміння цього поняття лише в якості цілеспрямованого негативного впливу на масові переконання. Методологічною і екзистенційною основою дослідження пропаганди у Давні часи також має стати виокремлення її якісних та сутнісних принципів та характеристик, а також філософських засад цього явища з поміж низки супутніх другорядних ознак.
Ключові слова
Повний текст:
>PDF (English)
Посилання
Taylor, P. M. (2003). Munitions of the mind: A history of propaganda (3rd ed.). Manchester University Press.
Huzen, K. B. (2020). Propaganda through the ages. Middleton Grange College. https://us.sagepub.com/sites/default/files/upm-binaries/11848_Chapter2.pdf
Butt, M. (2023). 5 pieces of propaganda from the ancient world. The Collector. https://www.thecollector.com/propaganda-ancient-world/
Lamb, J. M. (2016). Art as propaganda in Ancient Greece: The feeding of the Greek soldier's ego. Hollins University. https://digitalcommons.hollins.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1028&context=researchawards
Shey, H. J. (1976). Tyrtaeus and the art of propaganda. Arethusa, 9(1), 95–115.
Tarkow, T. A. (1983). Tyrtaeus, 9 d.: The role of poetry in the new Sparta. L'Antiquité Classique, 52(1), 31–44.
Turenko, V. E. (2022). Chy buv Pifahor politykom? Istoryko-filosofs’ka sproba peresomyslennia, Political Science Herald, 88, 149–160.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.

Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.
Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026






