ОСНОВНІ КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ В ДОСЛІДЖЕННІ РЕСЕНТИМЕНТНОЇ СВІДОМОСТІ У МАСОВІЙ КУЛЬТУРІ
DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.96.75-86
Анотація
У статті проведено комплексний аналіз поняття «ресентимент» у гуманітарному дискурсі в контексті масової культури. Досліджено філософські, психологічні та соціальні аспекти ресентименту на основі міждисциплінарного підходу, що поєднує філософський, психологічний та соціологічний аналіз.
Розглянуто класичні концепції ресентименту у працях Фрідріха Ніцше та Макса Шелера. Проаналізовано сучасні підходи до розуміння сутності ресентименту, зокрема концепцію Френсіса Фукуями, який розглядає ресентимент крізь призму політики ідентичності, а також інтерпретації провідних українських філософів. Особлива увага була приділена дослідженню взаємозв'язку між ресентиментною свідомістю та масовою культурою. Досліджено механізми формування ресентиментної свідомості в умовах масової культури, зокрема через міфологізацію свідомості, формування образу «ворога», стимулювання споживчої свідомості та створення квазіреальності.
Розкрито взаємозв'язок ресентиментної свідомості та масової культури, проаналізовано основні концептуальні підходи до вивчення ресентименту, зокрема класичні концепції Ф. Ніцше та М. Шелера, а також сучасні інтерпретації Ф. Фукуями та провідних українських філософів. Досліджено механізми формування ресентиментної свідомості в умовах масової культури, зокрема міфологізацію свідомості, формування образу "ворога", стимулювання споживчої свідомості та створення квазіреальності.
Констатовано, що масове суспільство та масова культура створюють особливі умови для формування і поширення ресентименту. З одного боку, масова культура може посилювати ресентимент через систему образів і стереотипів, а з іншого – створювати механізми його нейтралізації. Вплив ресентименту на суспільство проявляється в різних сферах – політичній, соціальній, культурній, економічній. Особливо небезпечним є вплив ресентименту на формування авторитарних та тоталітарних режимів.
Доведено, що подолання ресентименту вимагає комплексного підходу, який включає політичні, соціальні, культурні та психологічні аспекти. Ресентимент визначено не просто як індивідуальне психічне явище, а як складний соціокультурний феномен, що потребує системного підходу до його подолання через ефективне функціонування соціальних інституцій, формування соціального капіталу, розвиток критичного мислення та відповідну культурну політику.
Ключові слова
Повний текст:
>PDF
Посилання
Ermolenko, A. (2019). Resentyment i hibris u konteksti stratehii nasylstva ta komunikatsii porozuminnia. Filosofska dumka, 2, 6–69.
Lyutyi, T. Resentyment: syndrom prykhovanoi pomsty. Ukrainskyi tyzhden. Retrieved from https://tyzhden.ua/resentyment-syndrom-prykhovanoi-pomsty/
Nietzsche, F. (2002). Po toi bik dobra i zla. Henealohiia morali (trans. A. Onyshko). Lviv: Lytopys, 320 р.
Scheler, M. (1972). Ressentiment (ed. L. A. Coser, trans. W. W. Holdheim). New York: Schocken, 201 p.
Fukuyama, F. (2018). Identity: The demand for dignity and the politics of resentment. New York: Farrar, Straus and Giroux, 240 p.
Lyubyvyi, Ya. (2002). Masova kultura. Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk: NAN Ukrainy, Instytut filosofii im. H. S. Skovorody; [redkol.: V. I. Shynkaruk (holova) ta in.]. Kyiv: Abrys, 365 р.
Ortega-y-Gasset, J. (1994). Bunt mas. Vybrani tvory (trans. V. Burghardta, V. Sakhna, O. Tovstenko). Kyiv: Osnovy, 15–39.
Toffler, E. (2000). Tretia khvylya (trans. A. Evsa). Kyiv: Vyd. dim "Vsesvit", 480 р.
Moscowici, C. (1985). The age of the crowd: A historical treatise on mass psychology. Cambridge: Cambridge University Press. 418 р.
Andruschenko, V. (2025). Prosvitnytska odisseia rozumu. Kyiv: Znannia Ukrainy, 524 р.
Arendt, H. (2005). Dzherela totalitaryzmu. Kyiv: Dukh i Litera, 584 р.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.

Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.
Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026






