ІСТОРІОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ В ДОРОБКУ ГЕРОДОТА, ФУКІДІДА, І КСЕНОФОНТА: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ
DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.96.23-32
Анотація
Стаття присвячена історіософському аналізу концепту релігійної та культурної толерантності в античній історіографії на прикладі творів Геродота, Фукідіда та Ксенофонта. Доведено, що формування уявлень про релігійну та культурну толерантність в античному світі було тісно пов’язане з трансформацією політичних структур, еволюцією філософського мислення та розвитком історіографічної традиції. Через аналіз творів Геродота, Фукідіда та Ксенофонта продемонстровано, що антична історіографія не лише фіксувала події, а й пропонувала моральні та політичні моделі ставлення до «іншого». У текстах Геродота простежується глибока пошана до релігійної різноманітності та ритуальної специфіки інших народів, що відображає ранню форму етнокультурної терпимості.
Розкрито, що у Фукідіда поняття толерантності набуває раціонального забарвлення. Його скептичний підхід до релігійних вірувань і зосередженість на логічному аналізі причинно-наслідкових зв’язків в історії створюють підґрунтя для критичного осмислення політичної поведінки та відповідальності. Фукідід формує нову епістемологію історичної науки, де місце божественного витісняється людськими пристрастями, страхом, честолюбством і прагненням до вигоди. Висвітлено, що Ксенофонт надає історії виразного етичного змісту. Через образ доброчесного громадянина та мудрого правителя він розвиває ідею, що релігійність має ґрунтуватися не лише на ритуалі, а на внутрішній моральній поставі. Поняття благочестя, стриманості та корисності для громади формують основу його візії толерантності як елемента громадянського самовиховання і соціальної гармонії. Досліджено взаємозв’язок між античними моделями мислення й сучасними підходами до інклюзивності та «культури скасування».
Підкреслено, що в античній історіографії толерантність функціонувала як інструмент культурної пам’яті, що зберігає інші голоси замість їхнього стирання. Такий підхід сприяє не уніфікації, а поглибленню морального діалогу між різними традиціями, підкреслюючи актуальність античного досвіду в контексті сучасних викликів міжкультурного співіснування.
Ключові слова
Повний текст:
>PDF (English)
Посилання
Mason, K. (2016). Puppets of the Barbarian: How Persia controlled Greek relations with the Persian Empire. Ph.D. Thesis. University of Kent, Canterbury. School of European Cultures and Languages, 290 p.
Herodotus. (1920). The Histories. Translated by A. D. Godley. Cambridge, Harvard University Press. 534 p.
Thucydides. (1950). The History of the Peloponnesian War. Translated by Richard Crawley. New York: E. P. Dutton & Co., Inc.; London: J. M. Dent & Sons, Ltd. 677 p.
Connor, W. Robert. (1984). Thucydides. Princeton, Princeton University Press; Chichester, Princeton University Press, 268 p.
Xenophon. (1880). The First Four Books of Xenophon’s Anabasis. Literally translated with explanatory notes by J. S. Watson. New York: Hinds, Noble & Eldredge, 188 p.
Flower, M. A. (2016). Piety in Xenophon’s Theory of Leadership. Histos Supplement, 5, 85-119. P.
Rathnam, L. M. (2023). The Marketplace of Ideas and the Agora: Herodotus on the Power of Isegoria. American Political Science Review, 117(1), 140–152.
Foucault, Michel. (1983). Discourse and Truth: The Problematization of Parrhesia. Six lectures delivered at the University of California, Berkeley. Transcript. Berkeley: University of California, 67 p.
Turenko, V. E. (2016). A Perspective on Human Love in the Light of Eastern Patristic Thought: Monograph. Kyiv: Publishing & Printing Center «Kyiv University», 208 p.
Kelly, P. (2022). Thucydides - The naturalness of war. In P. Kelly, Conflict, War and Revolution: The problem of politics in international political thought London: LSE Press, 31-61.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.

Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.
Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026






