ФІЛОСОФСЬКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНУ ЗАБУВАННЯ
DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.95.35-50
Анотація
Розглянуто підходи до дослідження феномену забування. Тематика дослідження пам’яті memory studies була дуже популярна в Україні після розпаду Радянського Союзу, як потреба переосмислити минуле.
Розкрито, що дослідження феномену забування можливе тільки в контексті дослідження феномену пам’яті, тому центральним методом дослідження феномену забування є герменевтичний. Показано, що найбільший внесок в дослідження феномену забування здійснили філософи Платоном, Августином Аврелієм, Фрідріхом Вільгельмом Ніцше, Полем Рікером. Виявлено, що феномен пам’яті та забування досліджується також в соціології, політології, історії, культурології, психології, літературознавстві, нейронауках. Дослідники пам’яті дуже часто повинні обирати чи підтримувати офіційну ідеологічну позицію держави та суспільства, чи діяти всупереч офіційній політики пам’яті в країні та зазнати репресій з боку держави та суспільства.
З’ясовано, що memory studies є міждисциплінарною наукою, що ускладнює формування єдиного категоріального апарату та методологічного підходу. Проте, міждисциплінарний підхід дозволяє поєднувати різні галузі науки для розв’язання складних питань, пояснювати науки для людей з іншим світоглядом. Вирішення методологічних суперечностей повинно відбуватися за допомогою філософії. Український філософ Хамітов Назіп показав, що вироблення методологічних засад традиційно здійснюється філософами. Розкрито, що серед українських вчених вже були здійснені спроби систематизації напряму, зокрема українським професором Аллою Киридон.
Обґрунтовано, що memory studies потребує застосування трансдисциплінарного методологічного підходу. Даний підхід передбачає не тільки взаємодію різних галузей науки, а й позанаукового знання. Український філософ Людмила Шашкова вказує на те, що трансдисциплінарний підхід передбачає орієнтацію на проблеми та потреби позанаукового знання. Утворюються трансдисциплінарні групи, в яких можуть змінюватися склад та методи залежно від потенційних можливостей дослідження.
Ключові слова
Повний текст:
>PDF
Посилання
Some Issues of the Ukrainian Institute of National Memory. Official Web Portal of the Parliament of Ukraine. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/684-2014-п#Text
Main Research Themes – The Institute of Political Studies of the Polish Academy of Sciences. The Institute of Political Studies of the Polish Academy of Sciences. URL: https://politic.edu.pl/research/main-research-themes/
Bank of Memories. Bank of Memories. URL: https://bankofmemories.org/?fbclid=IwY2xjawJmNOdleHRuA2FlbQIxMAABHsVmr4dIo5nksqeLFrkm0XmiaVyYl2MjFvLpiHMxLli7heufaX3kAK-j5Mzq_aem_W9lNmkL904II-FZ-64qliQ
Public Organization "Memories of Ukraine". URL: https://memoriesofua.com/uk/about
Kyrydon, A. (2016). Heterotopias of Memory: Theoretical and Methodological Problems of Memory Studies. Kyiv: Nika-Center, 320 p.
Volianiuk, O. (2024). Functions of Memory and Identity Policies in Wartime. In: Politics and Law under Martial Law: Seeking Solutions, Kyiv, 37–39.
Volianiuk, O. (2013). Spaces of Forgetting: Political Criteria and Theoretical-Methodological Remarks. Hileya: Scientific Bulletin, Vol. 75, No. 55, 129–131.
Henkes, B. (2022). National Socialism, Colonialism and Antifascist Memory Politics in Postwar Dutch–South African Exchanges. South African Historical Journal, 1–24. URL: https://doi.org/10.1080/02582473.2022.2055131
Shashkova, L. (2021). Political Turn in the Philosophy of Science. Politology Bulletin, Issue 87, 14–23. URL: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2021.87.14-23
Berntsen, D. (1996). Involuntary Autobiographical Memories. Applied Cognitive Psychology, Vol. 10, No. 5, 435–454. URL: https://doi.org/10.1002/(sici)1099-0720(199610)10:5%3C435::aid-acp408%3E3.0.co;2-l
Swaab, D. (2023). We Are Our Brains / Transl. from English by O. Kotsiuba. Kharkiv: Book Club “Family Leisure Club”, 496 p.
Memory, History, Forgetting / ed. by K. B. (Translator), D. P. (Translator). University of Chicago Press, 2006, 624 p.
Khamitov, N., Shashkova L. & Krylova S. (2024). Dictionary of Contemporary Terms in Philosophy of Science and Philosophy of Culture. Kyiv: VADEKS, 290 p.
Shashkova, L. (2024). Scientific Communication in Complex Social Contexts: Approaches of Social Philosophy of Science and Social Epistemology. Proceedings of the National Aviation University. Series Philosophy. Cultural Studies, Vol. 39, No. 1, 23–28. URL: https://doi.org/10.18372/2412-2157.39.18442
Hayles, N. Katherine. (2013). How We Became Posthuman / Transl. from English by Ye. Marychev. Kyiv: Nika-Center, 426 p.
Olick, J. K. & Robbins, J. (1998). Social Memory Studies: From “Collective Memory” to the Historical Sociology of Mnemonic Practices. Annual Review of Sociology, Vol. 24, No. 1, 105–140. URL: https://doi.org/10.1146/annurev.soc.24.1.105
Homepage of CIRET. URL: https://ciret-transdisciplinarity.org/index.php
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.

Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.
Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026






