ФІЛОСОФІЯ РЕЛІГІЙНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ В АНТИЧНІЙ ДУМЦІ


DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.94.98-113

Yuriy Hryhorak

Анотація


Стаття присвячена дослідженню еволюції релігійної толерантності в античному світі, аналізуючи вплив політичних структур, соціальних традицій та філософських концепцій на формування меж свободи віросповідання. Особлива увага приділяється механізмам взаємодії між державою та релігією, а також впливу правових норм на сприйняття релігійного різноманіття. Доведено, що у грецьких полісах релігійні ритуали були невід'ємною частиною громадянської ідентичності, сприяючи формуванню уявлень про прийнятність різних культів. Філософські питання, пов'язані зі свободою думки та критичним осмисленням віри, знаходили відображення в працях мислителів, які досліджували природу божественного та його взаємозв'язок із людським життям. Наприклад, Ксенофан критикував антропоморфні уявлення про богів, тоді як Протагор ставив під сумнів можливість пізнання божественного, що стимулювало дискусії про релігійну терпимість. Обґрунтовано, що стародавні історики, такі як Геродот і Полібій, фіксували динаміку суспільного ставлення до релігійних нововведень, відзначаючи як випадки прийняття, так і відторгнення нових культів. У римському контексті досліджуються стратегії імперії щодо адаптації до релігійного різноманіття, які поєднували елементи інтеграції та контролю. Римська політика "інклюзивного синкретизму" дозволяла включати божества підкорених народів до пантеону, що сприяло зміцненню імперської єдності. Виявлено, що правові та соціальні механізми, які визначали межі релігійної толерантності, мали значний вплив на трансформацію релігійної політики в період пізньої античності. Едикт Міланський 313 року, виданий Костянтином Великим, легалізував християнство, що стало важливим кроком до визнання релігійного плюралізму. Однак, згодом, із зростанням впливу християнства, спостерігалося обмеження традиційних язичницьких культів, що свідчить про складність і неоднозначність процесів релігійної толерантності в античності. Таким чином, стаття надає комплексний аналіз факторів, які впливали на формування та трансформацію релігійної толерантності в античному суспільстві, підкреслюючи взаємозв'язок між політичними, соціальними та філософськими аспектами цього явища.

Ключові слова


античність; філософія; толерантність; релігійна толерантність; свобода віросповідання; греко-римський світ

Повний текст:

PDF>PDF (English)

Посилання


Beard M., North J., Price S. (1998). Religions of Rome. Volume I, illustrated, reprint. Cambridge University Press. [Online]: http://khazarzar.skeptik.net/books/rel_rom1.pdf

Aristides, Aelius (1829). Orationes. Wilhelm Dindorf, Ed. ex recensione Guilielmi Dindorfii. Leipzig. Weidmann.

Neusner J., Chilton B. D. (2008). Religious Tolerance in World Religions. Templeton Foundation Press.

Turenko, V. (2024). Sappho Between Friends and Enemies: Specifics of View on Human Relationships, Linguistic and Conceptual Views of the World, 75 (1), 139-153.

Strabo. (1877). Geographica. Ed. A. Meineke. Leipzig: Teubner.

Homer. (1920). Opera in five volumes. Oxford, Oxford University Press.

Herodotus (1920). Histories, 2.3. In: Herodotus, with an English translation by A. D. Godley. Cambridge: Harvard University Press.

Plato. (1903). Theaetetus. Platonis Opera, ed. John Burnet. Oxford University Press.

Turenko, V., & Netetska, E. (2024). Empedocles’ philosophy of politics and law: between practice and theory, SOPHIA. Human and Religious Studies Bulletin, 22 (2), 82?85. https://doi.org/10.17721/sophia.2023.22.16

Merced-Ownbey, D. Jasmine. (2008). Roman Isis and the Pendulum of Tolerance in the Empire." Inquiry: The University of Arkansas Undergraduate Research Journal, vol. 9, 2008, Article 12. Available at: https://scholarworks.uark.edu/inquiry/vol9/iss1/12

Turenko, V. (2024). Critique of contemporary Classics: between rejection and acceptance. Umachandran, M., & Ward, Μ. (Eds.). (2024). Critical Ancient World Studies: The Case for Forgetting Classics. London: Routledge. Sententiae, 43 (2), 153–159. https://doi.org/10.31649/sent43.02.153


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.

Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026