ФІЛОСОФІЯ ДЕМОГРАФІЇ: КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ ВІДТВОРЕННЯ НАСЕЛЕННЯ КРІЗЬ ПРИЗМУ КУЛЬТУРИ ЛЮДСЬКИХ ЯКОСТЕЙ
DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.94.12-35
Анотація
У статті запропоновано філософське переосмислення проблематики демографії, що виходить за межі суто кількісного аналізу й охоплює ціннісні аспекти відтворення людства. Аналіз охоплює екологічні обмеження, репродуктивну свободу, культурну інверсію в зв’язку між поколіннями, трансгуманізм і концепції «життєлюбної етики». Методологічно поєднуються концептуальний аналіз та сценарне моделювання.
Автор вводить парадигму, у якій критерієм оптимальної чисельності населення виступають якісні характеристики складу населення в контексті остійного поступу цивілізації і така мінімальна його кількість, яка необхідна для підтримання критичної маси, яка забезпечує високу ймовірність наступних технологічних проривів та забезпечення якості життя. Показано, що підтримка економічного зростання не може бути адекватним критерієм виправдання росту чисельності населення і дохід на душу населення не є мірилом якості життя після досягнення деякого порогового його значення. Основним мірилом цієї якості є тривалість інтелектуально продуктивного періоду в життєвому циклі. Відповідно зростання цієї якості досягається за рахунок технологічних проривів, які потенційно дозволяють одночасно знизити екологічний слід з оптимізацією чисельності населення при низькій фертильності та високій тривалості життя.
Ключові слова
Повний текст:
>PDF
Посилання
Ehrlich, P.R. (1998) The Population Bomb (Revised), Sierra Club/ Ballantine Books. 226 p.
Daily, G. C., Ehrlich, A. H., & Ehrlich, P. R. (1994). Optimum human population size. Population and Environment, 15 (6), 469–475. https://doi.org/10.1007/BF02211719
Meadows, D. H., Meadows, D. L., Randers, J., & Behrens, W. W. (1972). The limits to growth: A report for the Club of Rome’s project on the predicament of mankind. Universe Books.
Peccei, A. (1977). The human quality. Pergamon Press. 236 р.
Wackernagel, M., & Rees, W. E. (1996). Our ecological footprint: Reducing human impact on the Earth. New Society Publishers.
Wackernagel, M., Lin, D., Evans, M., Hanscom, L., & Raven, P. (2019). Defying the footprint oracle: Implications of country resource trends. Sustainability, 11 (7), 2164. https://doi.org/10.3390/su11072164
Wackernagel, M., & Beyers, B. (2025). Ecological footprint: Managing our biocapacity budget. New Society Publishers.
Dasgupta, P. (2021). Population, ecological footprint and the sustainable development goals. Environmental and Resource Economics, 79, 1–17. https://doi.org/10.1007/s10640-021-00595-5
Du, J. (2024). Balancing Growth and Sustainability: Exploring the Optimal Global Population. Journal of World Economy, 3 (3), 60–67.
Easterlin, R. A. (2010). Happiness, growth, and the life cycle. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:osobl/9780199592846.001.0001
Easterlin, R. A. (1974). Does economic growth improve the human lot
Some empirical evidence. In P. A. David & M. W. Reder (Eds.), Nations and households in economic growth: Essays in honor of Moses Abramovitz (pp. 89–125). Academic Press.
Lin, B., & Xu, B. (2019). Linking economic growth and ecological footprint through human capital and urbanization: Evidence from China. Environmental Science and Pollution Research, 26, 35449–35463. https://doi.org/10.1007/s11356-019-06675-0
Saqib, N., Wang, Z., & Zhang, Y. (2023). The impact of high-quality development on ecological footprint: An empirical analysis. Journal of Cleaner Production, 382, 135–147. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2022.135147
Samways, D. (2024). Population Dynamics, Economic Growth and Planetary Boundaries. The Journal of Population and Sustainability, 8 (2), 5–14.
Ulucak, R., & Bilgili, F. (2018). A reinvestigation of EKC hypothesis: A panel quantile regression approach for ecological footprint. Environmental Science and Pollution Research, 25, 14068–14084. https://doi.org/10.1007/s11356-018-1689-2
Roser, M. (2023). Demographic transition: Why is rapid population growth a temporary phenomenon
UNFPA. (2024). Demographic Change and Sustainability. United Nations Population Fund.
United Nations, Department of Economic and Social Affairs, Population Division (2022). World Population Prospects 2022.
Kolk, M. (2022). Demographic theory and population ethics. In G. Arrhenius (Ed.), The Oxford Handbook of Population Ethics (pp. 468–489). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780190907686.013.4
Mulgan, T. (2006). Future people: A moderate consequentialist account of our obligations to future generations. Oxford University Press. 320 р.
Wareham, C. (2016). The Transhumanist Prospect: Developing Technology to Extend the Human Lifespan. In: Scarre, G. (eds) The Palgrave Handbook of the Philosophy of Aging. Palgrave Macmillan, London. https://doi.org/10.1057/978-1-137-39356-2_28
UNDP (2024). Human Development Report 2023/24: Breaking the Gridlock.
Our World in Data. Retrieved from https://ourworldindata.org/demographic-transitionOur World in Data
World Bank. (n.d.). World Development Indicators. The World Bank. Retrieved May 15, 2025, from https://databank.worldbank.org/source/world-development-indicators
Hoppa, R. D., & Vaupel, J. W. (Eds.). (2002). Paleodemography: Age Distributions from Skeletal Samples. Cambridge University Press.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.
Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026