ГЕНДЕРНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ТА РОСІЇ ЯК ІНДИКАТОР ТРАНСФОРМАЦІЇ ПОЛІТИЧНОГО РЕЖИМУ


DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2024.92.344-361

Inna Tukalenko

Анотація


У статті здійснено аналіз нормативно-правового закріплення змін гендерної політики України та Росії від часу розпаду СРСР. Компаративний підхід дозволив виявити та обґрунтувати істотні відмінності у готовності обох країн просуватися на шляху до комплексної імплементації норм гендерної рівності у питаннях сім›ї, статі та сексуальної орієнтації. Доводиться, що просування «традиційних цінностей» як апології патріархальної родини та гомофобії в Росії, і нормативно-правове утвердження цього консервативного курсу, можна вважати маркером процесів дедемократизації та консолідації авторитарного режиму. Натомість, в Україні відстежуємо процес поступової лібералізації норм гендерної культури, що знаходить відображення у розширенні антидискримінаційної нормативно-правової бази, закріпленні культури гендерного паритету та зростанні толерантності до людей з іншою сексуальною орієнтацією. З’ясовано, що особливості еволюції гендерної політики України та Росії є проєкцією загально-політичних процесів, котрі відображають тенденції розширення чи згортання демократичних норм та інститутів, а отже можуть слугувати індикатором трансформації політичних режимів.

Ключові слова


гендерна політика; дискримінація за ознакою статі і сексуальної орієнтації; гомофобія; демократизація; трансформація режимів; авторитарний відкат

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.

Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026