«АУФШТАНД» ЯК ОСОБЛИВИЙ ВИД ПРОТЕСТУ ФІЛОСОФА
DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2023.91.37-46
Анотація
Істинність філософських ідей, дотичних до сфери політичної влади, випробовується смертю, як на прикладі Сократа, що продемонстрував «ауфштанд» на суді — особливий вид протесту філософа, що не має нічого спільного з поняття протесту у соціологічному чи політологічному сенсі, а натомість, філософ, як носій Ідеї у світі речей, за Платоном, зіштовхнувся з реальністю, представленою у вигляді платонівської матриці із п’яти форм правління, що змінюють одна одну від кращої до гіршої. Філософ як носій Ідеї набуває такої чистоти розуму, в рамках якої Ідея, за Г. Гегелем, може усвідомити сама себе і, будучи безсмертною, може пожертвувати філософом, на прикладі Сократа, аби проникнути у свій речей у тій чи іншій формі. Представлення платонівської матриці із п’яти форм правління у вигляді циклу з «ауфштандом» як точкою переходу від тиранії до аристократії має практичну користь для прогнозування політичних процесів у світі та відповідає принципу ізономії Демокрита в рамках космології Анаксимандра стосовно єдності фізичного і політичного вимірів.
Ключові слова
«ауфштанд», Абсолютна Ідея, аристократія, ізономія Демокрита, космологія Анаксимандра, історицизм, склад злочину, буття-до-смерті, автентичне існування
Повний текст:
>PDF (English)
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.

Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.
Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026






