ІНФОРМАЦІЙНА ДЕРЖАВА ЯК НОВИЙ ТИП СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВИ


DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2023.90.263-271

Sergii Balan

Анотація


У статті зроблено спробу концептуалізації поняття інформаційна держава як нового типу сучасної держави, що з’явилася у відповідь на появу мережі Інтернет та подальшого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Висвітлюються основні ознаки, ключові виклики та суспільно-політичні наслідки домінування парадигми інформаційної держави у глобальному соціо-гуманітарному дискурсі. Стверджується, що формування інформаційної держави відображає трансформаційну силу інформації та технологій. Використовуючи потенціал інформаційної держави, суспільства можуть використовувати технології та інформацію для створення більш інклюзивних, ефективних і чутливих систем управління в епоху цифрових технологій. Переосмислюються традиційні уявлення про урядування та функції держави в інформаційну еру. З’ясовано, що концепція інформаційної держави розвивається з гіпотези, в якій інформація вважається критичним активом, а управління нею та її використання стають фундаментальними для функціонування держави. Парадигма інформаційної держави вимагає зміни традиційних моделей управління. Процеси прийняття рішень стають керованими даними, а розробка та реалізація політики дедалі більше залежить від використанням даних у реальному часі та постійного зворотного зв’язку. Інформаційна держава сприяє інклюзивному врядуванню, надаючи громадянам можливість активно брати участь у прийнятті рішень через онлайн платформи та інші механізми зворотного зв’язку.

Ключові слова


інформаційна держава; інформаційно-комунікаційні технології; інформаційна безпека; публічна влада; цифровий розрив; конфіденційність даних

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Castells, M. (2010). The Information Age: Economy, Society and Culture. Volume 1: The Rise of the Network Society. 2nd ed. Oxford: Wiley Blackwell, 597 p.

Benkler, Y. (2006). The wealth of networks: how social production transforms markets and freedom (1st ed. ), New Haven, Conn: Yale University Press, 515 p.

Lessig, L. (1999). Code and Other Laws of Cyberspace. New York: Basic Books, 320 p.

Noveck, B.S. (2010). Wiki Government: How Technology Can Make Government Better, Democracy Stronger, and Citizens More Powerful. Washington, D.C.: Brookings Institution Press, 247 p.

Königs, P. (2022). Government Surveillance, Privacy, and Legitimacy. Philosophy & Technology, Vol. 8. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s13347–022-00503–9

Licht, J.F., Naurin, D., Esaiasson, P. & Gilljam M. (2011). Does transparency generate legitimacy? An experimental study of procedure acceptance of openand closed-door decision-making. QoG Working Paper Series 2011:8. Göteborg. September 2011. URL:https://www.gu.se/sites/default/files/2020–05/2011_8_licht_naurin_esaiasson_gilljam.pdf

Alvarez-Icaza L., Bustamante-Bello, R., Ramírez-Montoya, M.S. & Molina, A. Systematic Mapping of Digital Gap and Gender, Age, Ethnicity, or Disability. Sustainability 2022, 14, 1297. URL: https://doi.org/10.3390/su14031297

Vercruysse, J., Reid, F. (2018). World Economic Forum. The Fourth Industrial Revolution Can Close the Digital Divide. This Is How. URL: https://www.weforum.org/agenda/2018/09/how-do-we-close-thedigital-divide-in-the-fourth-industrial-revolution/

Almada, M. What is the digital state? URL: https://digi-con.org/what-is-the-digital-state-an-initial-approximation/


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.

Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026