АКТУАЛЬНІСТЬ КРИТИЧНОГО ДИСКУРС-АНАЛІЗУ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ


DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2023.90.175-185

Anna Taranenko

Анотація


Критичний аналіз дискурсу є одним із продуктивних методів дослідження в царині політології. Важливо конкретизувати актуальність критичного аналізу дискурсу як методу вивчення дезінформації з огляду на боротьбу між демократією та авторитаризмом, що триває в усьому світі. З метою окреслення актуальності критичного дискурс-аналізу як методу дослідження дезінформації авторка використала метод кейс-стаді. У підсумку можна стверджувати, що критичний дискурс-аналіз є продуктивним методом дослідження дезінформації. Критичний аналіз дискурсу наголошує на конструюванні соціальних ідентичностей, що може допомогти вивчити природу дезінформаційних кампаній, спрямованих на створення та просування певних політичних наративів і охоплення ширшої аудиторії з метою введення її в оману. Критичний дискурс-аналіз поширення дезінформації може допомогти деконструювати механізми, за допомогою яких здійснюються маніпуляції питаннями мови та влади для досягнення певних політичних цілей. Це особливо актуально в нинішню добу так званої «постправди», коли думки та упередження часто стають впливовішими за факти та цифри. Дезінформаційні кампанії стали широко розповсюдженими у всьому світі, особливо після президентських виборів у США 2016 року та референдуму Brexit у Великобританії. Дезінформація також широко використовується в інформаційному вимірі триваючої російсько-української війни з метою введення в оману різних аудиторій та досягнення відповідних політичних і військових цілей. Можна зробити висновок, що критичний дискурс-аналіз є одним із перспективних якісних методів дослідження дезінформації. Зокрема, він є актуальним у контексті посилення глобального протистояння між авторитаризмом і демократією. Цей метод може бути продуктивним для дослідження дезінформації в політичному контексті.

Ключові слова


критичний дискурс-аналіз; Україна; російсько-українська війна; дезінформація; демократія; методи дослідження; міжнародна безпека

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Wodak, R. (1996). Disorders of Discourse. Addison Wesley Longman Limited, New York. 200 p.

Vibla A.I. (2017). Krytychny dyskurs-analiz yak napriamok doslidzhennia politychnoho dyskursu. shorturl. at/tDHSY (accessed date March 16, 2023).

Vilmer, J.-B. Hybrid CoE Research Report. (2021). Effective State Practices against Disinformation: Four Country Case Studies. https://www.hybridcoe.fi/wp-content/uploads/2021/07/20210709_Hybrid_CoE_Research_Report_2_Effective_state_practices_against_disinformation_WEB.pdf (accessed date March 13, 2023).

Farkas, J. & Xia, Y. (n/d). Unpacking Disinformation as Social Media Discourse. Pre-print of Book Chapter from the Anthology: Digital Discourse and Society: Integrating the Digital with the Political. (KhosraviNik, M. ed. ). Forthcoming. John Benjamins Publishing Company. http://www.johanfarkas.com/wp-content/uploads/2021/11/FarkasXia-Pre-Print-Forthcoming. pdf (accessed date March 13, 2023).

Sundholm, R. (2022). Neglecting Disinformation A Critical Discourse Analysis of How Swedish News Media Contribute to the Meaning Making of the Digital Services Act. https://www.diva-portal.org/smash/get/diva2:1678766/FULLTEXT01.pdf (accessed date March 13, 2023).

Crowe, S., et al. (2011, June). «The case study approach». BMC Medical Research Methodology, 11, p. 100. PubMed Central, https://doi.org/10.1186/1471–2288-11–100.

Wodak, R. (2009). The Discourse of Politics in Action: Politics as Usual.

Cummings, S., et al. (2020, September). «How to Use Critical Discourse Analysis for Policy Analysis: A Guideline for Policymakers and Other Professionals». Knowledge Management for Development Journal, 15, 1, p. 99–108, https://km4djournal.org/index.php/km4dj/article/view/473.

Wodak, R. (2015). The Politics of Fear. What Right-wing Populist Discourses Mean.

Yuskiv, B., et al. (2022). «The Structure of Wartime Strategic Communications: Case Study of the Telegram Channel Insider Ukraine». Politologija, 107, 3, p. 90–119. DOI: https://doi.org/10.15388/Polit. 2022.107.3.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.

Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026