КІНЕЦЬ ЕРИ ВИРОБНИЦТВА ТА ВИКЛИК ІНФОВЛАДИ

Анотація

У статті аналізуються трансформації сучасного світу, осердя яких вбачається в історичному завершенні ери виробництва та виробничої цивілізації. Одним з індикаторів цього є докорінна зміна структури людської життєдіяльності (зокрема, стрімке зменшення частки населення у виробничій сфері), а також руйнація патерну «людини виробничої» як основи людської поведінки та системи цінностей. Водночас продовжує домінувати дискурс економічного зростання, який все відчутніше не відповідає дійсності. Це доводиться його розглядом в чотирьох теоретичних проекціях: 1) виток ідеї зростання та пріоритету росту продуктивності взагалі; 2)умови редукції всього до благ та на цій основі — проект критики квазіуніверсальності економіки; 3) виявлення перформативної суперечності в ідеї економічного зростання на підставі того, що відбувається саморуйнація людини шляхом економічного зростання; 4) критика утопій ринку та homo еconomicus, які є невіддільними величинами економічного зростання. Констатується, що завершення ери виробництва означає водночас актуалізацію величного історичного завдання звернення людини на саму себе, на власну природу і органічну здатність жити. Водночас відбувається поглинання людини сучасним інформаційним середовищем. Ефекти залежності людини від інформаційних технологій узагальнюється в понятті інфовлади як однієї з чільних особливостей глобального світу. Подолання виклику інфовлади є важливою умовою подальшого розвитку людства.