ПРОФСПІЛКИ ТА ТРАНСФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА: ПІДХОДИ ДО ВЗАЄМИН НА ЛОКАЛЬНОМУ РІВНІ

Анотація

У статті окреслюються наслідки процесів децентралізації у вигляді нових можливостей представництва інтересів місцевих громад, які раніше не набували артикуляції в умовах домінування центральних політичних сил та вертикально підпорядкованої адміністративної системи. Проаналізовано велике значення проблем соціального діалогу та соціально-трудових відносин на локальному рівні. Здійснено структурний огляд місцевих громад як потужних соціально-економічних комплексів, де задіяна велика кількість найманих працівників. Наголошується, що громада представляє собою складний економічний організм, в якому актуальним є висловлювання вимог щодо поліпшення умов праці та підвищення соціальних стандартів. Ретроспективний аналіз показав, що функції об’єднання найманих працівників на ґрунті локальних політичних вимог можуть і повинні виконувати сучасні профспілки. Обґрунтовано, що сучасні профспілки в усьому світі переживають болісний етап політичної самоідентифікації. Доведено, що традиційні сценарії партнерства з партійними політичними силами втрачають свою привабливість та переваги в забезпеченні профільних функції профспілок. Осмислення локального рівеня політичної діяльності надає можливість осередкам центральних профспілок, а також місцевим об’єднанням виступати джерелом політичних інновацій та вимог, які не повною мірою відображені на місцевому рівні. З’ясовано, що профспілки можуть стати повноцінними суб’єктами локальної політики, зіграти вагому роль у визначенні тенденцій урбаністичної політики українських міст. Одним із головних завдань перетворення доктринальних засад профспілок та їх організаційного реформування є вимога пошуку оптимального соціального середовища в рамках нової «постковідної» економічної системи. В українському суспільстві політичне значення профспілок на локальному рівні набуває більш рельєфного вигляду на тлі процесів децентралізації.