КОНСТРУЮВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ЦІЛІСНОСТІ ЯК СКЛАДОВОЇ СУЧАСНОГО БЕЗПЕКОВОГО РОЗВИТКУ
DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2021.86.174-189
Анотація
Дослідження має на меті розглянути сучасні академічні та прикладні підходи до конструювання соціокультурної цілісності як складової соціальної цілісності з метою подальшого дослідження перспектив консолідації українського суспільства. Міждисциплінарний підхід, аксіологічний підхід, структурний аналіз, методи політології та соціології використовуються для дослідження роздільності сучасних суспільств як за лінією етнічних, мовних, релігійних відмінностей, так і нерівністю можливостей реалізації власного потенціалу через освіту, доступ до медичних послуг, цифрових технологій, наявність комунікацій, розривом у доходах, ідейними розбіжностями, що перешкоджають внутрішнім трансформаціям.
Обґрунтовано, що зростаючий розрив у можливостях та нерівність, загострені пандемією, створює ситуацію недовіри як всередині суспільств, так і між колективними спільнотами, атмосферу відчуженості й роздратування, які часто стають конфліктогенними тригерами. Така суспільна фрагментація та диференціація ставить питання про включеність та виключеність осіб та колективних груп (зокрема, держав) у/зі сфери соціальної взаємодії і, як наслідок, породжує академічні та аналітичні пошуки відповіді на питання про соціальну цілісність як запоруку стабільно прогресуючого розвитку, а, відтак, і безпеки. Відсутність соціокультурної цілісності як високого ступеню солідарності і зв’язності між групами та учасниками цих груп, що має бути фундаментальною передумовою розбудови стійкості, робить державу вразливою до зовнішніх загроз і робить систему національної безпеки слабко керованою. Саме такий контекст ставить Україну перед викликом конструювання соціокультурної цілісності як запоруки прогресивного безпекового розвитку та стійкості.
Аналізуються підходи до інтерпретації соціокультурної цілісності в умовах сучасних пошуків безконфліктних форм взаємодії, дихотомії соціокультурної і соціальної цілісності в підходах міжнародних урядових організацій до оцінки політичних та суспільних трансформацій. Надаються рекомендації для розбудови соціокультурної цілісності українського суспільства на основі індикаторів оцінки соціокультурної цілісності з урахуванням міжнародно-політичного контексту та російсько-українського конфлікту.
Ключові слова
Повний текст:
>PDF
Посилання
A system of indicators for monitoring social cohesion in Latin America. (2007). Santiago: United Nations. 166 p.
Durkheim, E. (1997). The Division of Labour in Society. New York: Free Press. 601 p.
Berger-Schmitt, R. (2002). Considering Social Cohesion in Quality of Life Assessments: Concepts and Measurement. Social Indicators Research. N58 (3). P. 403–428.
Wendt, A. (1999). Social Theory of International Politics. Cambridge University Press. 433 p.
Kearns, A. & Forrest, R. (2000). Social Cohesion and Multi-Cultural Urban Governance. Urban Studies, 37 (5–6), 995–1017.
Jenson, J. (2010). Defining and Measuring Social Cohesion. Commonwealth Secretariat and United Nations Research Institute for Social Development. London, 44.
Tokman, V. (2007). The Informal Economy, Insecurity, and Social Cohesion in Latin America. International Labour Review, 146 (1–2), 81–107.
Easterly, W., Ritzen, J. & Woolcock, M. (2006.) Social Cohesion, Institutions and Growth. Economics and Politics, 18 (2), 103–120.
Nahorna, L. (2011). Sotsiokulturna identychnist: pastky tsinnisnykh rozmezhuvan [Sociocultural identity: traps of value distinctions]. Kyiv: IPiEND im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy. 272 s. [in Ukrainian].
Zetter, R., Griffiths, D., Sigona, N., Flynn, D., Tauhid, P. & Beynon, R. (2006). Immigration, Social Cohesion, and Social Capital: What are the Links? London: Joseph Rowntree Foundation, 214.
Revised Strategy for Social Cohesion. European Committee for Social Cohesion. (2004). Strasbourg: Council of Europe, 28.
Promoting the Policy Debate on Social Exclusion from a Comparative Perspective (2001). Trends in Social Cohesion. no1. Strasbourg: Council of Europe, 42.
Security through social cohesion (2004). Council of Europe Publishing, 139.
Community Security and Social Cohesion Towards a UNDP Approach (2009). United Nations Development Programme.
Marlier E., Atkinson T., Atkinson A.B., Cantillon B. & Nolan B. (2007). The EU and Social Inclusion. Facing the Challenges. Policy Press. 303 p.
ECLAC. Social Cohesion. Inclusion and a Sense of Belonging in Latin America and the Caribbean. (2007). New York: United Nations, 87.
Brubaker, R. (1996). Nationalism reframed. Nationhood and the national question in the New Europe. Cambridge University Press, 202.
Stepyko, M. (2019). Problemy realizatsii konsolidatsiinoho potentsialu ukrainskoi natsii. Analitychna zapyska NISD. Seriia «Humanitarnyi rozvytok» [Problems of realization of consolidation potential of the Ukrainian nation. NISS analytical note. Humanitarian Development Series]. No 2. URL: https://niss. gov. ua/sites/default/files/2019–09/ANALIT%20STEPYKO%20HUMANE%20DEVELOPMENT%201%202019%201.pdf [in Ukrainian].
Osnovni zasady ta shliakhy formuvannia spilnoi identychnosti hromadian Ukrainy. Informatsiino-analitychni materialy do Kruhloho stolu 12 kvitnia 2017 [Basic principles and ways of forming a common identity of Ukrainian citizens. Information and analytical materials for the Round Table, April 12, 2017]. URL: https://razumkov. org. ua/images/Material_Conference/2017_04_12_ident/2017-Identi-3.pdf [in Ukrainian].
Petrushyna, T. (2013). Sotsiokulturnyi potentsial innovatsiinoho rozvytku ukrainskoho suspilstva [Socio-cultural potential of innovative development of Ukrainian society]. Ukrainske suspilstvo 1992–2013: sots. monitorynh. Kyiv: In-t sotsiolohii NAN Ukrainy. 72 s. [in Ukrainian].
Dagli I., Lemishka O. & Scheerder A. (2019). SCORE Ukraine: Tracking Trends. USAID, Chemonics, SeeD, DG East. 15 p. URL: https://scoreforpeace.org/files/publication/pub_file//SCORE%20Ukarine_Tracking%20Trends%20for%20Selected%20Indicators%20(2016–2018)_ENG.pdf.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.

Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.
Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026






