РЕФОРМА ОСВІТИ: ФІЛОСОФІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПРАКТИКА

Анотація

Перші кроки реформування освіти після проголошення незалежності, передбачені Державною національною програмою «Освіта» («Україна XXI століття»), виявили перші суперечності, подолання яких потребували нової філософії та методології реформаторської діяльності. Їх контури на десятирічний період державотворчих процесів, визначені Указом Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні» (2005 р. ) виявилися доволі суперечливими. З одного боку, активно впроваджувалися ідеї інтеграції нашої держави в європейський освітній простір, з іншого — почали гальмуватися ті реформаторські процеси, що розпочалися в першій половині першого десятиліття нового століття. Як могли поєднуватися такі суперечливі тенденції і до чого це зрештою призвело в контексті якісного зростання української освіти? Саме цій проблемі присвячене дослідження, викладене в даній статті.
Мета статті — проаналізувати основні параметри реформування освіти з 2007 по 2015 рр., дослідити суперечливі тенденції реформаторських процесів освіти зазначених років.
Результати. Дослідники освіти наголошують на своєчасності і необхідності модернізації освіти, викликаною до життя Болонським процесом, що відкриває можливості розбудови інноваційної моделі вищої освіти, яка була б здатна не тільки адекватно реагувати на виклики часу, а й працювати на перспективу, висловлюючи при цьому думку про потребу гармонійного поєднання європейських нововведень і кращих вітчизняних традицій. Після приєднання до Болонської Декларації українські освітяни не лише ознайомились з розробленими в рамках Болонського процесу концепціями, що націлені на підвищення якості освіти, але стали свідками й учасниками реальних реформ. Хоча є певні труднощі і суперечності, серед яких вагому роль відграє невизначеність перспектив та принципів взаємовідносин України та ЄС. Перспективи подальших наукових досліджень полягають саме в сфері розбудови плідної співпраці між освітянами України та ЄС в рамках так званого постболонського процесу.