РОЛЬ ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ МЕДИЧНОГО ПРАЦІВНИКА


DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2020.85.77-89

Oleh Krytskyi (Крицький Олег Васильович)

Анотація


У статті здійснено філософський аналіз ролі духовних цінностей у професійній діяльності медичного працівника. Зазначено, що в сучасних умовах цивілізаційного розвитку існують нові виклики, які актуалізують проблему ціннісного виміру діяльності людини. Це пов’язано, насамперед, з пандемією коронавірусу (COVID-19), яка протягом року поширилася практично на увесь світ. В результаті інтенсивного поширення коронавірусної хвороби земною кулею працівники медичної сфери сьогодні опинилися в надзвичайно складних, чи навіть екстремальних умовах праці. Крім цього, у ряді країн належних фінансових і соціальних гарантій дана категорія працівників не має. Як наслідок, виникає проблема ціннісного виміру професійної діяльності медпрацівників. Суть цієї проблеми полягає у суперечливих взаємовідносинах між державою (владою), суспільством і працівниками медичної сфери, де ефективність діяльності останніх розглядається, виходячи з її відповідності моральним, правовим нормам та іншим соціальним вимогам, не враховуючи належним чином потреби, інтереси і бажання самих медпрацівників.
Обґрунтовано, що в будь-якому суспільстві культура впливає на процес формування системи цінностей, а з іншого боку система цінностей того чи іншого суспільства складає основу культури соціуму. Тому це ще раз вказує на доцільність застосування аксіологічного підходу при дослідженні професійної діяльності медпрацівників. Адже у житті суспільства цінності виступають важливими соціально-значимими орієнтирами діяльності суб’єктів, одним із факторів розгортання суспільно-історичного розвитку. Саме через цінності людина задовольняє свої потреби, інтереси і бажання.
З’ясовано, що для кожного історичного періоду характерною є наявність певного специфічного набору та ієрархії цінностей, система яких виступає як авторитетний регулятор відносин у суспільстві. У цій системі завжди зафіксовані поняття і критерії, визнані конкретним суспільством, у зв’язку з чим вони стають оcновою для більш конкретних і спеціалізованих систем нормативного контролю, відповідних громадянських інститутів та цілеспрямованих дій людей. Лише засвоєння цієї системи цінностей окремою особою може створити необхідну основу для підтримання певного усталеного порядку у суспільстві. Не дивлячись на те, що сучасне суспільство характеризується поширенням феномену споживання, намагання відновити роль і значення духовних цінностей в процесі діяльності індивіда сьогодні не позбавлені смислу. В контексті сучасності показник успішності має включати духовні якості людини, гуманістичні засади формування ціннісно-орієнтованої особистості. Доведено, що на сьогодні у діяльності медпрацівників визначальними є такі духовні цінності, як: віра, надія, любов, довіра, совість, воля, відповідальність, обов’язок, компетентність, толерантність, цілеспрямованість тощо.
Констатовано, що формування професійного медпрацівника з необхідністю має бути спрямоване розвиток духовно-багатої, ціннісно-орієнтованої особистості, яка є совісною, вольовою, відповідальною, компетентною, наполегливою, цілеспрямованою; послуговується довірою, обов’язком, самовдосконалюється, раціонально використовує власні сутнісні сили, життєвий простір, постійно вдосконалює форми та види діяльності, виховує бережливе ставлення до всіх форм живого.


Ключові слова


цінності; ціннісні орієнтації; діяльність; медпрацівник; суспільство

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Amerikanskaja sociologija. Perspektivy. Problemy. Metody. (1972). [per. z anglijskogo: Voronin V.V., Zin’kovskij E.V.; red.: Osipov G.V.(vstup. st. )]. Moscow: Progress. 392 р.

Vlasenko F. (2013). Cinnosti informacijnogo suspil’stva j rozvytok suchasnoi’ osobystosti. Gumanitarnyj chasopys. №4. Р. 56 — 63.

Jonas G. (2001). Pryncyp vidpovidal’nosti. U poshukah etyky dlja tehnologichnoi’ cyvilizacii’. [per. z nim]. K.: Libra. 400 р.

Il’i’n V. V. (2007). Finansova cyvilizacija. Kyiv: Knyga. 528 р.

Kiselev G. S. (2009) «Tajna progressa» i vozmozhnost’ istorii. Voprosy filosofii. Moscov: Nauka. № 2. Р. 3 — 19.

Krilova S. (2002). Ljubov. Fіlosofs’kij enciklopedichnij slovnik. [golova redkolegії V.І. Shinkaruk]. Kyiv: Abris. Р. 348.

Levchenіuk Е. V., Vlasenko F.P. & Tovmash D.A. (2019). Postkul’tura v kontekstі transgumanіzmu. Vіsnik Nacіonal’noї akademії kerіvnihkadrіv kul’turi і mistectv. № 2. Р. 166 — 170. DOI: https://doi.org/10.32461/2226–3209.2.2019.177399

Lіsovij V. (2002). Cіnnіst’. Fіlosofs’kij enciklopedichnij slovnik [golova redkolegії V.І. Shinkaruk]. Kyiv: Abris. Р. 707.

Pіdlіsnij M.M. (2020). Problemi aksіologії ta shljahi їh virіshennja: Monografіja. Dnіpro: Vidavec’ Bіla K. O. 164 р.

Smelzer N.D. Sociologija. (1994). [pod red. V.A. Jadova]. Moscow:10.Feniks. 688 s.

Fromm Е. (2007). Iskusstvo ljubit’. Issledovanie prirody ljubvi. [perevod L.Trubicyna, A.Jarho, A.Solovejchik]. SPb.: ID «Azbuka-klassika». 248 р.

Fukujama F. (2004). Doverie: social’nye dobrodeteli i put’ k procvetaniju. [per. s angl. ]. Moscow: OOO «Izdatel’stvo AST»: ZAONPP «Ermak». 730 р.

Shvejcer A. (1992). Blagogovenie pered zhizn’ju. [per. s nem., sost. i posl. Gusejnova A. A. i Selezneva M. G. ]. Moscow: Progress. 576 р.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.

Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026