УКОРІНЕННЯ ДЕМОКРАТІЇ В ТРАНЗИТИВНИХ ДЕРЖАВАХ: ВИСНОВКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Анотація

Стаття піднімає актуальну проблему — з’ясування фундаментальних причин, що впливають на успішність демократичного транзиту. Саме поняття демократичного транзиту використовується тут як синонімічне до його українського еквіваленту — укорінення демократії. Укорінення демократії — складний багаторівневий і тривалий процес переходу від авторитаризму до консолідованої демократії, котрий має як специфічні країневі особливості так і спільні риси. Це дозволяє науковцям типологізувати ознаки, чинники та закономірності транзитивної динаміки в цілому і виявити універсальні характеристики успішного переходу.
З урахуванням цього було визначено мету дослідження — систематизувати чинники, що сприяють успішному переходу до фази консолідації і з’ясувати їхню репрезентативність в українських реаліях транзиту. Задля досягнення мети було проаналізовано критерії індексації демократичного розвитку різних підходів та систематизовано найбільш значимі з них. Також з’ясовано роль протестних рухів у процесі переходу до демократії.
У підсумку, до найбільш значимих чинників демократизації було віднесено: стабільність економіки, культивування постматеріальних цінностей (самовираження), інституалізація громадського сектору та незалежність правової системи. Встановлено, що найбільшими проблемними зонами для України є слабка динаміка зростання кількості людей з орієнтацією на цінності самовираження та незалежність правової системи.