ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ ДЕРЖАВИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: МІЖ СТРАТЕГІЧНОЮ МОБІЛІЗАЦІЄЮ ТА ДЕМОКРАТИЧНОЮ ЛЕГІТИМНІСТЮ


DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2026.100.3.190-208

Volodymyr Rykhlik

Анотація


У статті здійснено комплексний аналіз трансформації політичних комунікацій держави в умовах воєнного стану крізь призму співвідношення стратегічної мобілізації суспільства та демократичної легітимності влади. Розглянуто основні теоретичні підходи до розуміння політичних комунікацій у кризових умовах, розкрито особливості інституційної перебудови державної комунікаційної системи після запровадження воєнного стану в Україні та визначено роль стратегічних комунікацій у забезпеченні суспільної стійкості.
Показано, що в умовах повномасштабної війни політичні комунікації вийшли за межі традиційних інформаційних функцій і перетворилися на важливий інструмент координації суспільних дій, формування політичної довіри та підтримання національної згуртованості. Обґрунтовано, що комунікаційна стійкість стала одним із ключових ресурсів забезпечення політичної стабільності та легітимності державної влади в умовах тривалого воєнного протистояння.
Встановлено, що трансформація політичних комунікацій супроводжувалася посиленням координації інформаційної політики держави, розвитком механізмів стратегічної мобілізації та формуванням нових моделей взаємодії між владою і суспільством. Водночас виявлено, що централізація комунікаційного простору, ефективна з погляду забезпечення національної безпеки, створює потенційні виклики для політичного плюралізму, відкритості публічної сфери та демократичних механізмів суспільного контролю.
Зроблено висновок, що довгострокова легітимність політичної влади в умовах післявоєнного розвитку залежатиме від здатності держави поєднати позитивний досвід стратегічних комунікацій із відновленням повноцінного суспільного діалогу, конкурентності інформаційного середовища та принципів демократичного врядування. Доведено, що подальша еволюція політичних комунікацій в Україні має ґрунтуватися на збалансуванні потреб національної безпеки та демократичних стандартів функціонування публічної влади.


Ключові слова


політичні комунікації; воєнний стан; стратегічні комунікації; демократична легітимність; суспільна мобілізація; комунікаційна стійкість; національна безпека; публічна сфера; політична довіра; інформаційна політика

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Habermas, J. (1989). The structural transformation of the public sphere: An inquiry into a category of bourgeois society. Cambridge, MA: MIT Press. 301 p.

Habermas, J. (1996). Between facts and norms: Contributions to a discourse theory of law and democracy. Cambridge, MA: MIT Press. 631 p.

Castells, M. (2009). Communication power. Oxford, UK: Oxford University Press. 571 p.

Chadwick, A. (2017). The hybrid media system: Politics and power (2nd ed.). Oxford, UK: Oxford University Press. 368 p.

Bebyk, V. M. (2015). Political communication and political management. Kyiv, Ukraine: MAUP. 376 p.

Rizun, V. V. (2018). Theory of mass communication. Kyiv, Ukraine: Kyiv University Publishing and Printing Center. 384 p.

NATO Strategic Communications Centre of Excellence. (2017). Understanding strategic communication. Riga, Latvia: NATO StratCom COE. 44 p.

Tatham, S. (2008). Strategic communication: A primer. Shrivenham, UK: Defence Academy of the United Kingdom. 76 p.

Horbulin, V. P. (2017). World hybrid war: The Ukrainian front. Kyiv, Ukraine: National Institute for Strategic Studies. 496 p.

Kompantseva, L. F. (2017). Strategic communications for security and state institutions: A practical guide. Kyiv, Ukraine: National Academy of the Security Service of Ukraine. 256 p.

Law of Ukraine No. 389-VIII “On the Legal Regime of Martial Law” of May 12, 2015. (2015). Official Portal of the Verkhovna Rada of Ukraine. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua

Decree of the President of Ukraine No. 64/2022 “On the Introduction of Martial Law in Ukraine” of February 24, 2022. (2022). Official Internet Representation of the President of Ukraine. Retrieved from https://www.president.gov.ua

Antypova, O. P. (2023). Strategic communications as a component of the state information policy of Ukraine under conditions of hybrid warfare. Legal Journal of the National Academy of Internal Affairs, 13(1), 44–52.

Holling, C. S. (1973). Resilience and stability of ecological systems. Annual Review of Ecology and Systematics, 4, 1–23.

Walker, B., Holling, C. S., Carpenter, S. R., & Kinzig, A. (2004). Resilience, adaptability and transformability in social-ecological systems. Ecology and Society, 9(2), 1–9.

Chandler, D. (2014). Resilience: The governance of complexity. London, UK: Routledge. 218 p.

National Platform for Resilience and Cohesion. (2024). Principles of resilience and key challenges for communities during the war: Analytical report. Kyiv, Ukraine: National Platform for Resilience and Cohesion. 84 p.

Centre for Joint Actions. (2024). Wartime communities: Analytical study. Kyiv, Ukraine: Centre for Joint Actions. 56 p.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.

Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026