ПОВЕРНЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ГЕОПОЛІТИКИ У ХХІ СТОЛІТТІ: РЕВІЗІЯ ТЕОРІЙ Г. МАКІНДЕРА ТА Н. СПАЙКМЕНА

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз процесу повернення класичної геополітики у ХХІ столітті крізь призму ревізії фундаментальних теорій Гелфорда Дж. Макіндера та Ніколаса Дж. Спайкмена. Актуалізація геополітичного мислення зумовлена трансформацією міжнародної системи, кризою ліберального світопорядку, посиленням силової конкуренції між провідними державами та зростанням значення просторового чинника у глобальній політиці. Автор обґрунтовує тезу про те, що класичні геополітичні концепції, попри їх історичну обмеженість, знову набувають аналітичної цінності за умови їх критичного переосмислення та адаптації до сучасних умов.
Розглянуто ключові положення теорії «Хартленду» Макіндера та концепції «Римленду» Спайкмена, проаналізовано їх вплив на стратегічне мислення великих держав у ХХ–ХХІ століттях, а також показано, яким чином ці теорії відображаються у сучасних геополітичних практиках США, Китаю та Російської Федерації. Особливу увагу приділено взаємодії класичних геополітичних ідей із новими вимірами влади – економічними, технологічними, інформаційними та цивілізаційними.
Окреслено методологічні межі застосування класичних геополітичних концепцій у сучасному науковому дискурсі та запропоновано інтерпретаційну модель, що поєднує просторовий аналіз із дослідженням геоекономічних і інформаційно-технологічних чинників. Особливу увагу приділено українському кейсу як прикладу актуалізації макіндерівської та спайкменівської логіки в умовах гібридної війни та трансформації європейської безпекової архітектури. Показано, що ревізія класичних теорій дозволяє не лише пояснити сучасні форми стратегічної конкуренції, а й сформувати більш комплексне бачення динаміки світового порядку в епоху багатополярності.
Доведено, що сучасна геополітика не є механічним відтворенням класичних схем, а постає як гібридна модель, у якій просторові закономірності поєднуються з мережевою логікою глобалізації та цифровізації. У цьому контексті геополітичні концепції Макіндера та Спайкмена виступають не як детерміністські прогнози, а як інструменти стратегічного аналізу, здатні пояснити логіку дій держав у боротьбі за контроль над ключовими просторами. Стаття має теоретичне й прикладне значення для дослідження сучасних міжнародних відносин, безпекових стратегій та регіональних конфліктів.