ОБРАЗ ТІЛА ТА ТІЛЕСНІСТЬ У ЦИФРОВІЙ ВІЗУАЛЬНІЙ КУЛЬТУРІ: ФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ


DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2026.100.1.79-88

Anastasiia Tormakhova, Dmytro Tovmash

Анотація


У статті здійснено комплексний філософський аналіз взаємозв’язку образу тіла та тілесності в умовах цифрової візуальної культури. У процесі дослідження проаналізовано теоретичні підходи до розуміння візуальності як культурного середовища, в якому тілесність набуває вторинного значення. Виявлено, що сучасна візуальна культура функціонує як система виробництва сенсів, у межах якої тіло постає не як первинна даність, а як результат інтерпретації, зумовленої візуальними практиками, соціальними нормами та технологічними умовами. Окрему увагу приділено аналізу цифрових платформ як середовищ формування віртуалізованої тілесності. Показано, що алгоритмічні механізми, логіка видимості та мережеві форми комунікації визначають способи репрезентації тіла, сприяючи трансформації стандартизації його образів. Встановлено, що гендер виступає ключовим механізмом інтерпретації тілесності, через який формуються уявлення про нормативні моделі образу тіла. Досліджено специфіку саморепрезентації в цифровому середовищі, де тіло функціонує як динамічний конструкт, що формується у процесі циркуляції образів та взаємодії з цифровими інтерфейсами. Доведено, що в умовах цифровізації образ тіла перестає бути відображенням тілесності та виступає середовищем її віртуалізації. Обґрунтовано, що сучасна тілесність є результатом взаємодії візуальних, дискурсивних і технологічних чинників.

Ключові слова


образ; образ тіла; візуальна культура; гендер; філософія; цифровізація; тілесність; цифрова тілесність

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Berger, J. (1972). Ways of seeing. Penguin Books.

Mirzoeff, N. (1999). An introduction to visual culture. Psychology Press.

Sturken, M., & Cartwright, L. (2009). Practices of looking: An introduction to visual culture (3rd ed.). Oxford University Press.

Stadnik, O. (2024). The body as a social construct: from proto-sociology to classical theories of social interaction. Grani, 27 (6), 29-34. https://doi.org/10.15421/1724109

Valensa, G.A. (2009).‘The Body’ and ‘Corporality’ in a Socio-Philosophical Context: Terminological Studies. Philosophical Issues in the Humanities. http://www.info-library.com.ua/books-text-11478.html

van Dijck, J. (2013). The culture of connectivity: A critical history of social media. Oxford University Press.

boyd, d. (2014). It’s complicated: The social lives of networked teens. Yale University Press.

Manovich, L., & Arielli, E. (2024). Artificial aesthetics. https://manovich.net/index.php/projects/artificial-aesthetics

Herman, L. (2023). For you page? TikTok creators’ algorithmic dependencies. IASDR 2023: Life-Changing Design. https://doi.org/10.21606/iasdr.2023.576

Rettberg, J. W. (2014). Seeing ourselves through technology: How we use selfies, blogs and wearable devices to see and shape ourselves. Palgrave Macmillan.

Senft, T. M., & Baym, N. K. (2015). What does the selfie say? Investigating a global phenomenon. International Journal of Communication, 9, 1588–1606.

Castells, M. (2010). The rise of the network society (2nd ed.). Blackwell.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.

Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026