Мета дослідження: класифікувати та визначити найголовніші причини процесу політичного самознищення німецької етнічної меншини на теренах Чехословаччини; запропонувати, обгрунтувати та ввести в науковий обіг концепцію політичного самознищення німецької громади на теренах Протекторату Богемії та Моравії, що існував під сюзеренітетом Третього Рейху з 15 березня 1939 р. до 13 травня 1945 р.
Методи: в центрі авторської уваги постійно знаходився метод наративного вивчення текстів. Відтак, проаналізовано публіцистичні та літературні твори часів існування Протекторату Богемії та Моравії, а також юридичні документи і дипломатичні протоколи, ухвалені за підсумками Ялтинської конференції (4 лютого — 11 лютого 1945 р. ), Потсдамської конференції (17 липня — 2 серпня 1945 р. ). За допомогою традиційного комплексу історико-юридичних методів (вивчення тексту, компаративний аналіз, правова аналогія) було встановлено зміст і зовнішні форми юридичного правонаступництва Протекторату Богемії та Моравії відносно Першої Чехословацької республіки (28 жовтня 1918 р. — 30 вересня 1938 р. ) і Другої Чехословацької республіки (30 вересня 1938 р. — 15 березня 1939 р. ). Структурно-функціональний метод дозволив виокремити головні причини успішного культурного та соціально-економічного співжиття німців і чехів на теренах Протекторату Богемії та Моравії під егідою Третього Рейху в 1939–1945 рр., а також наростання подальшого етнополітичного конфлікту німців і чехів (1945–1950 рр. ). Соціально-психологічний підхід, у свою чергу, зумовив політологічну характеристику підйому міжетнічної ворожнечі чехів до німців. В статті стверджується, що причиною масових вбивств німців чеськими бойовиками (дій з явними ознаками геноциду) протягом 1945–1950 рр. стало перекладення так званої «вини за радянську окупацію» чеською колективною свідомістю на німців. За допомогою англійської та радянської пропаганади паралельно формувався негативний образ німців у засобах масової іноформації.
Результати і висновки: Історія Чехословацької республіки 1918–1939 рр. є яскравим прикладом протистояння просторових і етнолінгвістичних політичних ідеологем. З одного боку, знаходились судетські та богемські німці, підтримані міцним рухом нацистів. З іншого боку, концепція центральноєвропейської слов’янської інтеграції, відома як «чехословакізм». Боротьба цих двох ідеологем часто випадає з поля зору сучасних політичних науковців (політологів) та істориків. Ця стаття не заповнює існуючого пробілу, але покликана продемонструвати чесько-німецький етнополітичний конфлікт середини ХХ ст. у вигляді логічної послідовності подій, що призвела до краху, як пангерманізму, так і «чехословакізму». Кривава війна слов’ян та німців у центрі Європи завершилась перемогою «третьої сили» — комунізму.

Brandes D. (2000). Cesi pod nemeckym protektoratem: okupacni politika, kolaborace a odboj 1939–1945. Praha: Prostor. 658 s.

Brandes D. (1969). Die Tscheechen unter deutschem Protektorat. Teil 1: Besatzungspolitik, Kollaboration und Widerstand im Protektorat Böhmen und Mähren bis Heydrichs Tod (1939–1942). Munich und Vienna: R. Oldenbourg. 372 s.

Bobrakov-Timoshkin A. (2008). Project «Czechoslovakia»: conflict of ideologies in the First Czech Republic (1918–1938). Moscow: New Literary Publishing. 224 p.

Borak M. (1997). Internacni tabor «Hanke» v Moravske Ostrave v roce 1945. Ostrava:Prispevky k dejinam a soucasnosti Ostravy a Ostravska. No 18. s. 88–124

Census of 2011 in the Czech Republic: new experience, Note of Statistical administration ofthe Czech Republic (2012). Paris: European economical committee of the UN, May 1, 2012. 10 pp.

Countries of Central and South-Eastern Europe during the World War II: Military-historicalreference book. (1972). Moscow: Military Publishing House. 304 pp.

Gebhart J., Kuklik J. (2006). Velke dejiny zemi Koruny ceske (XV — 1939–1945). Praha:Litomysl. 700 s.

Gregorovic M. (1995). Kapitoly o ceskem fascismu. Fascismus jako meritko politickedezorientace. Legenda a skutecnost. Praha: Lidove noviny. 186 s.

Gostoni Peter (2013). Bloody Danube. Military actions in South-Eastern Europe. 1944–1945.Moscow: Central Publishing House. 442 pp.

Janeckova Eva (2012). Proces s protektoratni vladou. Praha: Libri. 256 s.

Kretinin S. V. (2000). Sudeten Germans: nation without Motherland (1918–1945). Voronezh:Publishing house of Voronezh State University. 320 pp.

Lopukhov B. R. (1992). German and Italian fascism on the way toward the war. Europebetween peace and war 1918–1939. Moscow: Science. pp. 20–56.

Melnyk Viktor (2014). Philosophy of Yalta agreements in the near-term ethnopolitical prospect(example of Eastern Europe). Virtus. Scientific Journal. №1. pp. 129–133

Pasak T., Kvacek R., Nakonecny M. (1999). Cesky fasismus 1922–1945 a kolaborace 1939–1945. Praha: Prah. 486 s.

Political report to the Chief of Political administration of First Ukrainian Guard Front MajorGeneral Yashechkin: (1945) «On attitude of the Czechoslovak population to Germans», http://voprosik. net/genocid-nemcev-v-chexii/

Stanek Tomas (1996). Perzekuce 1945. Perzekuce tzv. statne nespolehliveho obyvatelstva vceskich zemich (mimo tabory a veznice) v kvetnu — srpnu 1945. Praha: Institut pro stredoevropskou kulturu a politiku. 232 p.

Stercho Petro (1965). Carpathian-Ukrainian state: Before the history of liberation struggle of the Ukrainian Carpathians in 1919–1939. Toronto: Naras Schenchenko Scientific fellowship. XXXI —288 pp.

Stoldt Hans-Ulrich (2009). Mord in Fasanengarten. Der Spiegel. Nr. 36. S. 67.

Toth Andrej, Novotny Lukas, Stehlik Michal (2012). Narodnostni mensiny v Ceskoslovensku1918–1938: Od statu narodniho ke statu narodnostnimu? Praha: Universita Karlova v Praze, Filozoficka fakulta. 722 s.

Turnwald Wilhelm (1951). Dokumente zur Austreibung der Sudetendeutschen. Munchen:Selbstverlag. 590 s.

Zbynek Z., Klimek A. (1997). The Life of Edvard Benes 1884–1948: Czechoslovakia inPeace and War. Oxford: Oxford University Press. 308 pp.