ПОЛІТИКА ТІЛА І МЕТАФІЗИКА ДУШІ: ДО АНАЛІЗУ ПРОДУКТИВНОСТІ ВЛАДИ
DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.98.37-52
Анотація
У статті досліджено трансформацію владних практик у взаємодії з тілом і душею протягом останніх двох століть. Обгрунтовано, що початкове спрямування влади на мислячу душу поступово змінилося включенням тіла як безпосереднього об’єкта політичного управління. Розкрито механізми переходу від суверенної влади до її дисциплінарних та біополітичних форм, де тіло стає медіумом суб’єктивності та простором інвестування владних відносин. Прослідковано епістемологічний зсув у філософії та науках про людину, що проявляється у зростанні інтересу до фізіології, психології та сексуальності, який не лише формує знання про тіло, а й продукує нові владні практики. Показано, що «поворот до тіла» у філософії XX ст. відображає одночасно політичне включення тіла у механізми влади та його деконструкцію як автономного простору. Досліджено взаємозв’язок між знанням про тіло, філософським осмисленням тілесності та управлінням життям як об’єктом політики, що знаменує перехід від метафізики душі до менеджменту тіла. Розкрито, що сучасна влада функціонує не лише як зовнішній контроль, а як принцип індивідуалізації, регулюючи можливості суб’єкта через включення та виключення. Проте зазначене включення і перетворення тіла на місце влади не тільки підносять і розкріпачують але й деконструюють його. Людське тіло у яке інвестується влада поступово обертається на знак або на біологічне життя. У цьому контексті метою нашого дослідження є аналіз зв’язку між зростанням знання про тіло, філософським «поворотом до тілесності» та включенням життя у політичні процеси, що знаменує перехід від метафізики душі до менеджменту тіла.
Дослідження базується на засадах таких методологічних підходів, як критичний, діалектичний, герменевтичний, генеалогічний та порівняльного аналізу, а також на загальнонаукових принципах об’єктивності та історизму.
Ключові слова
Повний текст:
>PDF
Посилання
Weber, M. (1922). Wirtschaft und Gesellschaft. Tübingen: Mohr. 840 c.
Butler, J. (1997). The psychic life of power: Theories in subjection. Stanford: Stanford University Press. 228 p.
Lukes, S. (2005). Power: A radical view (2nd ed.). Basingstoke: Palgrave Macmillan. 200 p.
Platon. (2024). Dialogues (Per. from Ancient Greek by Y. Kobiv & Yu. Mushak). Kharkiv: Folio. 352 s. [in Ukrainian]
Nietzsche, F. (1968). The will to power (Tr. W. Kaufmann & R. J. Hollingdale). New York: Vintage. 608 p.
Nietzsche, F. (1993). Thus spoke Zarathustra: The will to power (Per. from German by A. Onyshko). Kyiv: Osnovy; Dnipro. 415 s. [in Ukrainian].
Baudrillard, J. (2016). Symbolic exchange and death. London: Sage. ~254 p.
Esposito, R. (2012). The dispositif of the person. Law, Culture and the Humanities, 8(1), 17–30.
Foucault, M. (1998). Discipline and punish: The birth of the prison (Per. from French by P. Tarashchuk). Kyiv: Osnovy. 392 s. [in Ukrainian].
Foucault, M. (1994). Pouvoir et corps. In Dits et écrits, vol. II (1970–1975) (pp. 754–760). Paris: Gallimard.
Baudrillard, J. (1998). The consumer society: Myths and structures. London: Sage. 240 p.
Foucault, M. (2003). Society must be defended: Lectures at the Collège de France, 1975–1976 (Tr. D. Macey). New York: Picador. 310 p.
Arendt, H. (1978). The life of the mind. New York: Harcourt Brace Jovanovich. 544 pp.
Heidegger, M. (1997). Nietzsche II (1939–1946). Heidegger Gesamtausgabe: Band 6.2. Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann. 492 p.
Agamben, G. (1998). Homo sacer: Sovereign power and bare life. Stanford: Stanford University Press. 320 p.
Butler, J. (2011). Bodies that matter: On the discursive limits of sex. London: Routledge. 252 p.
Bourdieu, P. (2024). Paskalivski meditations (Per. from French by O. Ylsypenko). Kyiv: Tempora. 608 s. [in Ukrainian].
Lacan, J. (2006). Écrits: The first complete edition in English. New York: Norton. 896 p.
Plessner, H. (2019). Levels of organic life and the human: An introduction to philosophical anthropology (Tr. M. Hyatt). New York: Fordham University Press. 264 p.
Reckwitz, A. (2018). The invention of creativity: Modern society and the culture of the new (Tr. S. Black). Cambridge: Polity. 300 p.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.

Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.
Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026






