БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЯК ФІЛОСОФСЬКА КАТЕГОРІЯ СУЧАСНОЇ ЛЮДИНИ
DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.98.12-25
Анотація
У статті проаналізовано безпеку життєдіяльності як складну філософську категорію, що охоплює багатовимірний спектр проблем людського існування, морального вибору, соціальних умов та глобальних викликів. Обґрунтовано історичну еволюцію уявлень про безпеку – від елементарної боротьби за виживання у первісному світі до сучасного комплексного осмислення поняття, яке включає не лише фізичну, але й духовну, соціальну, індивідуальну та планетарну безпеку.
Розкрито вплив філософських концепцій проблеми безпеки (правові, моральні, релігійні, екзистенційні, соціокультурні, психологічні та глобалістські), запропонованих такими мислителями, як Платон, Аристотель, Августин Блаженний, Еразм Роттердамський, Т. Гоббс, І. Кант, З. Фрейд, Е. Фромм, К. Ясперс, М. Фуко, Б. Рассел та інших. Розглядаються концепти безпеки через призму таких феноменів, як війна і мир, інституційний контроль, свобода, справедливість, гідність, ідентичність, духовність і технологічні трансформації.
Виокремлено чотири основні рівні безпеки: індивідуальний (особистісна стабільність і психологічне благополуччя), соціальний (гарантії прав, справедливість, інституційна стійкість), глобальний (міжнародна безпека, баланс сил, еволюція людства) та філософсько-етичний (моральні й духовні основи безпечного буття).
Узагальнено, що безпека життєдіяльності – це не лише питання практики чи політики, а передусім філософсько-етичний виклик, що вимагає глибокої рефлексії над самою сутністю людини, її місцем у світі та відповідальністю за майбутнє.
Ключові слова
Повний текст:
>PDF
Посилання
Dzioban, O. P., & Manuylov, Ye. M. (2025). Problema bezpeky v konteksti rozvytku kultury: doklasychnyi period [The problem of security in the context of cultural development: Preclassical period]. In O. P. Dzioban (Ed.), Natsionalna bezpeka: svitohliadno ta teoretyko-metodolohichni zasady [National security: Worldview and theoretical-methodological foundations] (pp. 11–26). Kharkiv: Pravo.
God, B. V., & God, N. V. (2011). Ekumenistychna ideia u tvorchosti Erazma Rotterdamskoho [The ecumenical idea in the works of Erasmus of Rotterdam]. Istorychna Pamiat [Historical Memory], 1(25), 77–86.
Erasmus, D. (1917). The Complaint of Peace. Chicago: Open Court. https://oll.libertyfund.org/titles/erasmus-the-complaint-of-peace.
Kobiv, Y. (1993). Erazm Rotterdamskyi i yoho satyrychne pero [Erasmus of Rotterdam and his satirical pen]. In Erazm Rotterdamskyi. Pokhvala hlupoti. Domashni besidy [In Praise of Folly. Home conversations] (pp. 3–11). Kyiv: Osnovy. http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/302/.
Grotius, H. (n.d.). The Rights of War and Peace. Retrieved March 23, 2025, from https://www.gutenberg.org/cache/epub/46564/pg46564-images.html.
Dzioban, O. P., & Shevchuk, O. V. (2025). Rozvytok bezpekoznavchoi problematyky vid klasyky do suchasnosti [Development of security science issues from classics to modernity]. In O. P. Dzioban (Ed.), Natsionalna bezpeka: svitohliadno ta teoretyko-metodolohichni zasady (pp. 27–49). Kharkiv: Pravo.
Freud, Z. (1998). Vstup do psykhoanalyzu [Introduction to psychoanalysis] (P. Tarashchuk, Trans.). Kyiv: Osnovy.
Fromm, E. (2019). Vtecha vid svobody [Escape from freedom] (M. Yakovleva, Trans.). Kharkiv: Knyzhkovyi Klub «Klub Simeinoho Dosvillia». 288 p.
Keryvnytstvo dlia rozuminnia Zhaka Lakana [Guide to understanding Jacques Lacan]. (n.d.). Retrieved March 24, 2025, from https://ua.sainte-anastasie.org/articles/psicologa/gua-para-entender-a-jacques-lacan.html.
Mandryshchuk, L. (2017). U poshukakh novoho humanizmu: Karl Yaspers i suchasnist [In search of a new humanism: Karl Jaspers and modernity]. Filosofski Obrii [Philosophical Horizons], 38, 10–22.
Luther King Jr., M. (1995). Lyst z Birminghemskoi viaznytsi [Letter from Birmingham Jail]. In My, narod... Hromadianyn i Konstytutsiia [We the People... Citizen and Constitution]. Kharkiv: Kharkivska pravozakhysna hrupa. https://archive.khpg.org/osvita/index.php?id=946555848.
Fuko, M. (1998). Nahliaidaty i karaty [Discipline and punish] (P. Tarashchuk, Trans.). Kyiv: Osnovy. 392 p.
Bordiiar, Zh. (2004). Symuliakry ta symuliatsii [Simulacra and simulations] (V. Khovtun, Trans.). Kyiv: Osnovy. 232 p.
Aron, R. (2000). Myr i viina mizh natsiiamy [Peace and war between nations] (V. Shovkun, Z. Borysiuk & H. Filipchuk, Trans.). Kyiv: MP Yunivers. 686 p.
Russell, B. (2002). Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk [Philosophical Encyclopedic Dictionary] (V. I. Shynkaruk, Ed.). Kyiv: Abrys. P. 538.
Teiiar de Sharden, P. (2025). Evoliutsiia, filosofiia ta poshuk dukhovnoi yednosti [Evolution, philosophy and the search for spiritual unity]. Istoriia Filosofii [History of Philosophy]. https://tureligious.com.ua/p-ier-teyiar-de-sharden-evoliutsiia-filosofiia-ta-poshuk-dukhovnoi-iednosti.
Toynbee, A. (1995). Doslidzhennia istorii. Tom 1 [A Study of History. Volume 1] (V. Khovtun, Trans.). Kyiv: Osnovy. 614 p.
Osadchuk, R. (2010). Anri Berhson i literatura [Henri Bergson and literature]. In H. Berhson, Tvorcha evoliutsiia [Creative Evolution] (pp. 295–302). Kyiv: Vydavnytstvo Zhupanskoho.
Dobronosova, Yu. D. (n.d.). Blahohovinnia pered zhyttiam etyka [Reverence for life ethics]. Velyka ukrainska entsyklopediia [Great Ukrainian Encyclopedia]. Retrieved March 24, 2025, from https://vue.gov.ua/.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.
Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026