РОЗВИТОК ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ЯК ФАКТОР ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ: ДОСВІД ПОЛЬЩІ ТА ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ
DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.96.222-237
Анотація
У статті здійснено комплексне дослідження ролі громадянського суспільства як чинника європейської інтеграції на прикладі досвіду Польщі та сучасних викликів України. Показано, що успіх Польщі значною мірою був зумовлений інституціалізацією участі громадських організацій у процесі вироблення політики, впровадженням процедур публічних консультацій і RIA, розвитком партисипаторних практик та залученням до програм ЄС. В Україні, особливо після 2014 року та в умовах війни 2022 року, громадянське суспільство продемонструвало унікальний мобілізаційний потенціал, забезпечивши стійкість держави й суспільства, водночас активно впливаючи на євроінтеграційний порядок денний.
Визначено, що ключовими проблемами для України залишаються фрагментарність розвитку, залежність від зовнішніх донорів, нестача процедурної стабільності участі й нерівномірність спроможності між центром і регіонами. Разом із тим, завдяки програмам ЄС та розбудові коаліцій громадських організацій поступово формується експертно-аналітична модель участі, здатна забезпечити моніторинг і контроль за імплементацією acquis.
Узагальнено уроки польського досвіду та окреслено перспективи розвитку українського громадянського суспільства як стратегічного партнера держави й ЄС. Зроблено висновок, що інституційне зміцнення громадянського сектору, його професіоналізація та регіональна рівновага є необхідними умовами успішної інтеграції України до Європейського Союзу.
Ключові слова
Повний текст:
>PDF
Посилання
Ash, T. G. (2002). The Polish revolution: Solidarity. New Haven: Yale University Press, 452 p.
Grabbe, H. (2006). The EU’s transformative power: Europeanization through conditionality in Central and Eastern Europe. New York: Palgrave Macmillan, 280 p.
Ekiert, G., & Kubik, J. (2014). Democracy in Central and Eastern Europe: Consolidation or backsliding? Cambridge: Cambridge University Press, 312 p.
Krawchenko, B. (2017). Civil society in Ukraine: From mobilization to institutionalization. Kyiv: National University of Kyiv-Mohyla Academy Press, 164 p.
Marmazin, R. (2023). Civil society and war: Mobilization and self-organization. Scientific Notes of the Institute of Political and Ethno-National Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, (5), 12–23.
Palyvoda, L., & Burakovsky, I. (2018). Civil society in Ukraine: Current state and prospects for development. Kyiv: CCC Creative Center, 96 p.
Wolczuk, K. (2017). Ukraine between the EU and Russia: The integration challenge. London: Routledge, 288 p.
European Commission. (2015). Twinning manual. Brussels: Publications Office of the European Union, 112 p.
European Commission. (2020). Erasmus+ annual report 2019. Brussels: Publications Office of the European Union, 124 p.
EU Neighbours East. (2021). EU4Youth: Fostering youth employment and civic engagement in Eastern Partnership countries. Brussels: European External Action Service, 56 p.
Melnyk, O. (2019). The role of civil society in implementing anti-corruption reforms in Ukraine. Bulletin of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine, (2), 70–78.
Hrabovska, I. (2023). Volunteer movement and civil society in wartime: New challenges for Ukraine. Scientific Notes of the Institute of Political and Ethno-National Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, (7), 39–47.
Krawchenko, B. (2017). Civil society in Ukraine: From mobilization to institutionalization. Kyiv: National University of Kyiv-Mohyla Academy Press, 164 p.
Arnstein, S. R. (1969). A ladder of citizen participation. Journal of the American Institute of Planners, 35(4), 216–224.
Fung, A. (2006). Varieties of participation in complex governance. Public Administration Review, 66(S1), 66–75.
Ansell, C., & Gash, A. (2008). Collaborative governance in theory and practice. Journal of Public Administration Research and Theory, 18(4), 543–571.
European Commission. (2021). Better Regulation Guidelines (SWD(2021) 305 final). Brussels: Publications Office of the European Union, 186 p.
Sintomer, Y., Herzberg, C., & Allegretti, G. (2012). Participatory budgeting in Europe: Potentials and challenges. International Journal of Urban and Regional Research, 36(1), 164–178.
Transparency International. (2016). Integrity Pacts in Public Procurement: An Implementation Guide. Berlin: Transparency International, 120 p.
Transparency International Ukraine. (2017). Public Procurement Reform in Ukraine: ProZorro and Beyond. Kyiv: TI Ukraine, 48 p.
OECD. (2020). Innovative Citizen Participation and New Democratic Institutions: Catching the Deliberative Wave. Paris: OECD Publishing, 331 p.
Razumkov Centre. (2022). Civil society in wartime Ukraine: Adaptation and resilience. Kyiv: Razumkov Centre, 28 p.
Centre for Democracy and Rule of Law (CEDEM). (2022). Civil society and European integration in wartime. Kyiv: CEDEM, 52 p.
VoxUkraine. (2023). Civil society and EU integration: Monitoring reforms in wartime. Kyiv: VoxUkraine Policy Report, 36 p.
Ukraine and the EU: Strategic partnership in wartime. Kyiv: National Institute for Strategic Studies (NISS), 2023, 172 p.
European Commission. (2021). Better Regulation Guidelines (SWD(2021) 305 final). Brussels: Publications Office of the European Union, 186 p.
OECD/SIGMA. (2018). Baseline Measurement Report: Ukraine — Public Administration Reform. Paris: OECD Publishing, 93 p.
Emerson, M., & Movchan, V. (Eds.). (2016). Deepening EU–Ukraine Relations: What, why and how? Brussels/London: CEPS & Rowman & Littlefield International, 202 p.
European Commission. (2023). Association Implementation Report on Ukraine. Brussels: European Commission, 24 p.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.
Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026