«КРИЗА», «РЕВОЛЮЦІЯ», «ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА» ЯК СКЛАДОВІ КОНЦЕПТУ НАУКОВОГО ВІДТВОРЕННЯ СУСПІЛЬНОГО ПОСТУПУ УКРАЇНИ В 1917 — 1920 РР.

Анотація

У статті здійснено спробу прослідкувати логічні взаємозв’язки, взаємозалежності, взаємовпливи ключових суспільних феноменів одного з найважливіших, переламних, доленосних періодів вітчизняної історії. Навіть найзагальніша їх структуризація може сприяти позитивній кристалізації підходів, досягненню більшої системності у застосуванні методологічних і методичних засобів освоєння, творчого осмислення подій столітньої давнини, які в наявній на сьогодні історіографії, політологічних студіях отримують відмінні, нерідко суперечливі, або непереконливі тлумачення й оцінки. Раціоналізація поєднання, рівно як і з’ясування відмінностей теоретичних категорій «криза», «революція», «громадянська війна» на ґрунті конкретно-історичного досвіду 1917–1920 рр. створює додаткові можливості для точнішого, реалістичнішого відтворення надскладних суспільних тенденцій і процесів. Здійснений у такий спосіб аналіз, зокрема, свідчить: однолінійна, однопланова умовна схема руху по висхідній логічній лінії «від меншого до більшого» (масштабнішого) виявляється недостатньою, вимагає гнучкішого, діалектичнішого застосування, оскільки з’ясовується, що не лише політичні кризи здатні призводити до революцій, які, своєю чергою породжують громадянські війни, а й останні, здійснюючи «зворотній реверс», призводять до політичних криз, а наслідки громадянських війн виявляють себе в істотній корекції вектору розвитку революцій, вибору траєкторій суспільного розвитку.