«АПОЛІТИЧНІСТЬ» КУЛЬТУРНИКА КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКОГО БРАТСТВА П. КУЛІША

Анотація

Мета дослідження — проаналізувати маловивчену у вітчизняній соціогуманітаристиці політичну складову діяльності культурника Кирило-Мефодіївського братства П. Куліша, його «аполітичність». Доведено, що той факт, що П. Куліш вважав поліuтику «безсердечною і глухою» та закликав «занедбати політику», не може бути підтвердженням того, що П. Куліш був аполітичною людиною.
Методологія праці ґрунтується на принципах історизму, неупередженості, інтегративності, системності, об’єктивності з використанням загальнонаукових методів.
Проведений аналіз діяльності культурника Пантелеймона Куліша показує, що в усій багатогранній його культурно-освітній роботі, політика як складова життєдіяльності кожної людини, звісно ж, що була присутня і у П. Куліша. Сам по собі факт, що П. Куліш неодноразово заявляв, що політика «безсердечна й глуха» і навіть закликав кирило-мефодіївців занедбати політику», не може означати і не означає, що П. Куліш був поза політикою. Насправді ж П. Куліш постійно перебував у політиці, хоч нерідко ховав її «під абажуром». І у цьому контексті, імовірно, що П. Куліша можна зрозуміти, якщо врахувати усі ті життєві негаразди, які йому довелося пережити після свого арешту як учасника Кирило-Мефодіївського братства, а потім і понад трирічного заслання до Тули з забороною друкуватись майже 10 років. Все це вказує на те, що П. Куліш, будучи різнобічно обдарованою та енциклопедично освіченою людиною майстерно вмів відділяти зерно від полови, а, відтак, і популізм від політики.