CONTROLNET: СУМА ТЕХНОЛОГІЙ НА СЛУЖБІ ВЕЛИКОЇ ПОЛІТИКИ


DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2018.80.86-96

Volodymyr Grubov (Грубов Володимир Михайлович)

Анотація


Завдяки комп’ютерним технологіям людина стає одночасно і вільною, і вразливою, успішною і слабкою. Особливо це стає помітним, коли в ці процеси втручається стороння сила, яка використовуючи їх можливості створює знайому ситуацію «паноптикуму», коли приватне життя людини набуває майже абсолютної прозорості. Цією силою виступає держава.
Метою і завданями дослідження є спроба прояснення латентних практик провідних країн світу — США, РФ і Китаю щодо контролю за життям «інформаційної людини» в межах як національного, так і міжнародного інформаційного простору.
Встановлено, що в політиці контролю національного сегменту кіберпростору, яку проводять уряди США, Росії і Китаю існують як загальні, так і особливі риси, які, перш за все, відповідають національним стратегіям безпеки. На відміну від РФ і Китаю, які інформаційні технології переважно розглядають як чинник забезпечення безпеки і оборони, в США це питання ставиться значно ширше — інформаційні технології повинні забезпечити світове лідерство США в усіх сферах життя. Проте, пріоритет віддано безпеці економічній і, відповідно, збереженню і захисту таємниць економічного характеру. Загальним є те, що в політиці забезпечення безпеки країни відштовхуються від нових світових реалій, які формують нові виклики і тенденції, ступеня довіри у міжнародному політичному просторі і стану двосторонніх відносин. У переліку нових викликів відкритий інформаційний простір де спілкуються вільні особистості стає неабияким фактором поля невідомих ризиків, які ці країни прагнуть локалізувати і взяти під національний контроль. На практиці це означає «слухати всіх і всюди». Головною проблемою в трикутнику США — РФ — Китай залишається питання інформаційної безпеки на рівні міждержавних відносин, яку сторони розглядають як суму певних правил гри.
У якості висновку зазначається, що як ресурс політики інформаційної безпеки держави інформаційні технології стають основою латентного інструментарію контролю за процесами в суспільстві, що дозволяє відслідковувати суспільні тенденції негативного характеру і реагувати на них з позицій національних інтересів.
Наведений аналіз дозволяє нам акцентувати увагу на питанні співвідношення особистісного і загального (суспільного), де Інтернет свобода особистості і можливості комп’ютерних технологій як нових складових екзистенційного підгрунття безпеки потребують більш глибокого осмислення людською особистістю канонів відносин у такій чутливій системі як «Я і МИ», що відповідає природі самозбереження зрілого розуму.


Ключові слова


інформаційний простір; інформаційна безпека; інформаційні технології; кіберпростір; національні інтереси

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Gegel,G.V.F. (1990), Filosofiya prava, Myisl, M, 524 р.

Shkepu M. A. Fenomenologiya istorii v transformatsiyah kulturyi. — K.: Knizhnoe izdatelstvo NAU, 2005. — 360 s.

Lem,S. (1968), Summa tehnologiy, Mir, M, 608 р.

Chernov, A. «Stanovlenie globalnogo informatsionnogo obschestva: problemy i perspektivyi», available at: http://www. isn. ru/public/Book. zip. (accessed 16 febriary 2017).

Bilorus,O.H., &Lukianenko, D.H. (2001), «Hlobalizatsiia i bezpeka rozvytku», KNEU, К,5. 733 р.

Yunger, F.G. (2002), Sovershenstvo tehniki, VLADIMIR DAL, 553 р.

Beylin,M.V. (2016), «Novyie tehnologicheskie ugrozyi informatsionnoy bezopasnosti7.lichnosti» in Ivakina, O.A., & Yakovleva, D.V., (Eds. ), «Chas vyboru: vyklyky informatsiinoi epokhy» Vydavnychii dim «Helvetyka», Odesa, рр. 67–78.

Furashev, V. (2011), «Proekt Wikileaks ta yoho sutnist», Komufliazh vol. 2, pp. 16–17.

RUSSKIY VESTNIK (2003), «Elektronnyiy kontslager: po etapu idyot «Eshelon»,9.available at: http://www. х-libri.ru/elib/smi01405/00000001.html. (accessed 09 april 2017).

Dubov, D.V. (2014), «Kiberprostir yak novyi vymir heopolitychnoho10.supernytstva», NISD, К, 328 р.

Suleymanov, S. «Sledim strozhe chem za russkimi», available at: 11.https:// lenta. ru/articles/2013/06/01/ bigbro/. (accessed 14 febriary 2017).

Pozhidaev, E. «Instrumentariy totalnoy slezhki i sovremennaya sistema kibershpionazha», available at: https://regnum. ru/news/1683920 html. (accessed 16 april 2017).

Leonov S. «Eto holodnaya voyna? Rossiyskim chinovnikam zapretili polzovatsyaservisami Google», available at: https://ura. ru/news/105185439 (accessed 20 april 2017).

Ivey Van. «Kitayskaya model razrushaet gegemoniyu «obschechelovecheskih tsennostey», available at: http://inosmi. ru/world/20130114/204595110.html. (accessed 21 febriary 2017).


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.




Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026