ПРО ЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНА «ДОБРО» і ПРИКМЕТНУ ПОМИЛКУ ДЖ. Е. МУРА

Анотація

Наведені контраргументи як щодо заперечень аргументу Дж. Е. Мура  «відкритого питання»: так і щодо постановки самого цього питання з аргументацією про неможливість звести сутність добра (хорошість) до об’єктивних характеристик (фізичних чи метафізичних). Показано, що значення терміна «добро» не є поняттям, а є знаком у мовному акті, який вказує на ставлення до певного об’єкта з огляду на прийнятий критерій оцінки, тобто «добро» позначає власне оцінку (значення оцінного судження). Відтак безглуздо шукати абсолютне мірило добра, звертаючись до будь-яких об’єктивних характеристик (що стверджує Мур), але так само не існує якоїсь «квалії» хорошості (goodness). Зміст критерію оцінки, на який покладається мовець, висловлюючи своє ставлення до чогось як до хорошого цілковито довільний і завжди відносний. Проте прийняття певного критерію не є нейтральним щодо наслідків цього для тих, хто такий критерій приймає, бо якщо такий критерій мотивує до дій, що знижують життєздатність спільноти, яка його культивує, то загибель цієї спільноти приводить і до елімінації таких критеріїв. Таким чином в спільнотах проходить селекція ментальних установок, що тестуються на сумісність з умовами життя та конкуренції в них за життєво необхідні ресурси з іншими спільнотами, на стійкість до факторів, що руйнують механізм відтворення організованого цілого. Представлені міркування відкривають шлях для надійного натуралістичного обґрунтування моральних норм в парадигмі еволюційної етики.