РОЛЬ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ

Анотація

У статті досліджено роль технологій штучного інтелекту (ШІ) у політичному дискурсі та процесах формування суспільної думки. Проаналізовано, як генеративні моделі, зокрема системи на зразок ChatGPT, змінюють спосіб створення, поширення та сприйняття політичної інформації. Приділено увагу історичним етапам використання алгоритмів у політичних кампаніях, починаючи з персоналізованих систем просування контенту до сучасних генеративних технологій. Встановлено, що ШІ є не лише інструментом автоматизації інформаційних процесів та підвищення ефективності політичних кампаній, а й чинником, який здатен формувати нові смисли, змінювати дискурсивні рамки та впливати на колективні уявлення через маніпуляцію контекстом, тональністю тексту та емоційним забарвленням повідомлень, що ставить під сумнів традиційні уявлення про автентичність політичної комунікації.
Розглядаються ризики, пов’язані з дезінформацією, емоційним впливом та політичною упередженістю моделей ШІ. Встановлено, що поєднання згенерованого тексту та синтетичних зображень створює якісно новий рівень впливу на суспільну думку. Окремо аналізуються етичні виклики, пов'язані з питаннями прозорості використання ШІ, легітимності демократичного вибору за умов алгоритмічного прийняття рішень та збереження людської суб'єктності в політичних процесах. Окреслено роль соціальних мереж як головного каналу поширення згенерованих матеріалів, а також підкреслено значення візуального контенту (зображень, відео), створеного засобами ШІ, у посиленні політичних меседжів. У статті наведено приклади регулювання застосування ШІ у політичних процесах, зокрема аналіз підходів Європейського Союзу та США. Зазначається, що запровадження законодавчих рамок, таких як AI Act та Digital Services Act, спрямоване на забезпечення прозорості обов'язкового маркування AI-генерованого контенту та захисту демократичних процесів від маніпуляцій.
Результати демонструють, що ШІ створює можливості для демократизації політичного впливу через гіперперсоналізацію та автоматизацію, дозволяючи малим політичним силам конкурувати з традиційними партіями. Встановлено активне використання технологій для генерації контенту та таргетування аудиторій на виборах 2024 року. Виявлено обмеження ШІ в поляризованому суспільстві: труднощі у створенні інклюзивного діалогу та парадокс між універсальними й таргетованими меседжами. Ключовими викликами визначено прозорість використання, політичну упередженість моделей та легітимність алгоритмічного впливу. Доведено, що штучний інтелект є наступним великим етапом цифрової трансформації політичного простору після персональних комп'ютерів та смартфонів.