СТРАТЕГІЯ ПОДОЛАННЯ ГІПЕРКОНФЛІКТНОСТІ В СОЦІАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ: ФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ
DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.98.53-64
Анотація
У статті здійснено філософське осмислення феномена гіперконфліктності як однієї з ключових ознак сучасного соціального простору, що виявляє кризу співбуття, деградацію комунікативного середовища та розпад смислових структур спільного буття. Актуальність дослідження зумовлена трансформаціями соціальної онтології в умовах постправди, глобальної фрагментації цінностей і цифровізації, які підсилюють конфліктність до рівня екзистенційного виклику. Стаття розкриває філософську природу гіперконфліктності як порушення зв’язків між Я, Іншим і світом та окреслює можливості її подолання через переосмислення етики, діалогу та соціальної онтології.
Виявлено, що гіперконфліктність виходить за межі традиційного розуміння конфлікту як зіткнення інтересів і постає як онтологічний феномен, що підриває можливість діалогу, солідарності та суспільного договору. Показано, що класичні моделі подолання конфліктів виявляються недостатніми в умовах розриву між Я та Іншим, фрагментації досвіду та кризи універсалій. У цифрову добу конфлікт набуває алгоритмічно підсилених форм, що потребує нового осмислення відповідальності та етики взаємодії. Сформульовано філософські засади стратегії подолання гіперконфліктності: етика відповідальності (Е. Левінас), діалогічність буття (М. Бубер, Г.-Г. Гадамер), онтологія відкритості (Ж.-Л. Нансі), відмова від тотальності (Ж.-Ф. Ліотар) та етика пам’яті (П. Рікьор). Обґрунтовано потребу мислити майбутнє як відкритий простір спільного, де конфлікт трансформується з деструктивного чинника на ресурс розвитку.
Обґрунтовано, що гіперконфліктність є не лише соціальною чи політичною проблемою, а глибоким духовно-антропологічним викликом, що вимагає філософського переосмислення підвалин людського співіснування. Подолання цього феномена можливе через відновлення етики взаємності, діалогічного виміру буття, визнання множинності та створення онтології майбутнього, здатної забезпечити продуктивну взаємодію в умовах радикальної різноманітності.
Ключові слова
Повний текст:
>PDF
Посилання
Foucault, M. (1977). Discipline and punish: The birth of the prison. New York: Vintage Books.
Buber, M. (2000). I and Thou (R. G. Smith, Trans.). NY: Scribner.
Gadamer, H.-G. (1975). Truth and method (W. Glen-Doepel, Trans.; J. Cumming & G. Barden, Eds.). 1st English ed.
Levinas, E. (1969). Totality and infinity: An essay on exteriority (English trans.). Pittsburgh, PA: Duquesne University Press.
Lyotard, J.-F. (1984). The postmodern condition: A report on knowledge (G. Bennington & B. Massumi, Trans.). Minneapolis: University of Minnesota Press.
Derrida, J. (1988). Afterword: Toward an ethic of discussion. In Limited Inc (English trans. ed.).
Nancy, J.-L. (1991). The inoperative community. Minneapolis: University of Minnesota Press.
Castells, M. (1978). City, class and power. London & New York: Macmillan; St. Martin’s Press.
Bauman, Z. (2016). Strangers at our door. Cambridge: Polity.
Silvestrova, O. (2017). Philosophical and historical analysis of social conflicts and crises. Scientific Bulletin of Lesya Ukrainka Eastern European National University. Philosophical Sciences, 13–14(362–363), 114–120 [in Ukrainian].
Turban, V. V. (2017). Paradigmatic approach in conflictology: Problem statement. Actual Problems of Psychology: Collection of Scientific Works of the H. S. Kostiuk Institute of Psychology. General Psychology. Historical Psychology. Ethnic Psychology, IX(10), 233–240 [in Ukrainian].
Shevchuk, K. (2019). Man and his responsibility in the modern world. In Man and Culture (pp. 86–102). Ostroh: NaUOA Publishing [in Ukrainian].
Kovalchuk, M. (2017). Dialogism of Martin Buber and the place of "The Other" in it. Scientific Notes of the National University "Ostroh Academy". Series: Philosophy, (20), 18–22. ISSN 2312-7112 [in Ukrainian].
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.

Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.
Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026






